Звільнення з боку роботодавця у Німеччині у 2024 році регулюється кількома законами в залежності від конкретної ситуації: Bürgerlichen Gesetzbuch (BGB) – цивільний кодекс, Kündigungsschutzgesetz (KschG) – закон про захист від звільнення, Sonderkündigungsschutz – особлива захист від розриву робочого контракту. Просто звільнити в Німеччині неможливо, якщо виконуються умови: працівник не вчинив нічого протизаконного і звільнений пропрацював у компанії понад 6 місяців та у фірмі зайнято понад 11 співробітників в перерахунку на еквівалент повного робочого дня.
Щоб розірвати контракт роботодавцю потрібно знайти причину. Мотивація умовно ділиться на три типи:
Яскравий приклад – скорочення штату співробітників обґрунтований серйозними проблемами на підприємстві. Легальними приводами вважаються:
Справедливість обґрунтувань може оскаржуватися працівником в суді. Німецькі компанії вирішуються на скорочення лише в крайньому разі.
Альтернативою зменшення кількості найнятих є введення Kurzarbeit — особливої форми підтримки держави, що дозволяє пережити важкі часи уникнувши необхідності скорочувати штат.
Звільненому з виробничих причин часто пропонується компенсація — Abfindung. Працівник відмовляється від претензій і судових розборок і отримує половину місячної зарплати за кожен рік перебування в компанії.
Поспішати погоджуватися з компенсацією не варто. Потрібно добре обдумати ситуацію, якщо працівник розраховує на допомогу по безробіттю першого рівня ALG I. Підписання угоди про відсутність претензій та отримання Abfindung трактується як добровільний відхід з роботи. Це призводить до відмови у виплаті допомоги на перші три місяці перебування в статусі безробітного.
Компенсація на руку, коли людина виходить на пенсію або упевнений, що швидко знайде роботу.
Зазвичай умови скорочення “по-хорошому” наступні:
Коли домовитися не виходить, звільнення нерідко скасовують. Але нормально працювати після спроби позбутися від людини психологічно складно.
Якщо роботодавець наполягає на розірвання договору, а працівник не бажає йти, залишається варіант оскаржити звільнення в суді. Обов’язково потрібна допомога юриста.
Роботодавець може обгрунтувати розрив домовленостей тим, що працівник перестав відповідати посади і не в змозі повноцінно виконувати робочий контракт.
Тоді шеф зобов’язаний чітко сформулювати індивідуальні недоліки працівника. Крім персональних недоліків потрібно довести, що ситуація невиправний:
Окремо розглядається законом розрив договору з медичних причин. У Німеччині також дозволено звільняти працівників, які перебувають на лікарняному.
Виправданими вважаються причини:
У Німеччині заборонено звільняти жінок з причини вагітності і пов’язаних з народженням дитини відпусток. Німецькі закони захищають матерів від будь-яких спроб роботодавця припинити робочі відносини.
Погана поведінка призводить до втрати робочого місця і в Німеччині теж. Відмінність у необхідності спочатку попередити працівника і дати час виправитися.
Якщо після офіційного попередження людина не виправилась, звільнення стає неминучим. Без попередньої погрози звільнити складніше.
Причини виправдовують розрив контракту роботодавцем:
Ключове значення відіграє строк, за який роботодавець повинен попередити про бажання звільнити співробітника.
У стандартному випадку, якщо працівник не зробив нічого поганого, мінімальний строк попередження розраховується виходячи з тривалості зайнятості.
Термін роботи | Попередити за… | Дата припинення контракту |
---|---|---|
до пів року | 2 тижні | будь-який день |
до 2 років | 4 тижні | 15 число або кінець місяця |
2-5 | 1 місяць | кінець місяця |
5-8 | 2 місяці | кінець місяця |
8-10 | 3 місяці | кінець місяця |
10-12 | 4 місяці | кінець місяця |
12-15 | 5 місяців | кінець місяця |
15-20 | 6 місяців | кінець місяця |
більше 20 | 7 місяців | кінець місяця |
У контракті може вказуватись період понад мінімального. Закон вимагає, щоб дотримувалося рівноправність сторін договору.
Якщо для працівника прописано “попередити за 3 місяці”, роботодавець теж не зможе позбутися від співробітника раніше, ніж повідомивши за чверть року. Але після 10 років кар’єри в одній компанії працює за наймом як і раніше прив’язаний до контракту на 3 місяці, а для фірми період збільшується до чотирьох.
Роботодавець зобов’язаний надіслати офіційний лист. Усна заява не має правової сили.
У повідомленні про припинення контракту вказується:
Від працівника не потрібно реагувати на лист. Якщо виникли запитання щодо причин — треба поговорити з начальством. У відсутності взаєморозуміння слід звернутися до адвоката, щоб впевнитись у законності події.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy