Податкова система Іспанії: які податки потрібно платити
Податки в Іспанії, як і у багатьох інших європейських країнах, мають певну специфіку. Податкова система королівства в її нинішньому вигляді стала результатом реформи 1977 року, видозміненій відповідно до загальних вимог Європейського союзу. Проведена реорганізація зажадала створення єдиної податкової служби – Agencia Estatal de Administración Tributaria (Agencia Tributaria, АЕАТ). Саме АЕАТ сьогодні здійснює управління податкової та митної системи країни, перебуваючи в структурі Міністерства фінансів Іспанії. Розглянемо, які види податків підлягають стягненню АЕАТ в 2024 році.
Особливості податкової системи Іспанії
Податкова політика Іспанії базується на економічному потенціалі платників податків – справляння податків здійснюється з урахуванням їх платоспроможності, рівень якої визначається, зокрема, отриманим доходом, наявністю нерухомого майна, об’ємом понесених витрат і іншими способами. Від цього у тому числі залежить і застосування до особи того чи іншого податку.
Існує безліч критеріїв, за якими можна класифікувати іспанські податки, проте іспанська податкова служба (АЕАТ) ділить їх, насамперед, на прямі та непрямі:
- прямі – це податкові платежі, спрямовані на безпосередній економічний потенціал, тобто стягуються з вже отриманого доходу, наявного майна тощо (наприклад, ПДФО, податок з нерезидентів, корпоративний податок);
- непрямі – це податки, спрямовані на стягнення платежів коштом підвищеного попиту незалежно від економічного потенціалу споживачів (наприклад, ПДВ, збір на страхові премії, інші спеціальні податки).
При цьому податкова система королівства передбачає три рівні оподаткування:
- Державний рівень. Держава стягує податки з метою забезпечення своїх витрат, у тому числі на утримання органів влади, забезпечення сфери охорони здоров’я, виплату пенсій, інших соціальних допомог.
- Регіональний рівень. З урахуванням деяких обмежень іспанські автономії мають право встановлювати власні податки (збори з мисливців, екологічні податки, збори у великих комерційних зонах), а також стягувати податки, передані на їх рівень відповідно до іспанського законодавства (наприклад, податок на спадщину та пожертви, податок на певні види транспорту).
- Муніципальний рівень. В іспанських муніципалітетах, як і в автономних співтовариствах, можуть стягуватися певні види податків, які вони мають право встановлювати самостійно (наприклад, податок на будівництво), а також місцеві збори – саме так їх кваліфікує податкове законодавство Іспанії (наприклад, збори за нерухомість).
Всі податкові платежі знаходяться в компетенції місцевих податкових адміністрацій. Вони збирають усі податки, після чого переводять їх в бюджети автономій чи до державної скарбниці залежно від їх призначення.
Види податкових платежів в Іспанії
В залежності від категорії платника податку, його характеристик і виду діяльності до нього можуть застосовуватися різні види податкових зборів. При цьому податки для юридичних осіб будуть істотно відрізнятися від зборів, що стягуються з громадян. Для початку розглянемо основні види податків, які можуть бути стягнуті на іспанській території 2024 році:
| Вид податку | Податкова ставка |
|---|---|
| Impuesto sobre la Renta de las Personas Físicas (IRPF) | 19-45 % від розміру доходу |
| Impuesto sobre el Valor Añadido (IVA) | 4-21 % від вартості продукту |
| Impuesto de Sociedades | 15-25 % від загального доходу організацій з регіональною поправкою |
| Impuesto sobre Transmisiones Patrimoniales y Actos Jurídicos Documentados (ITPAJD) | 4-11 % від вартості угоди в залежності від виду майна, здійснюваної угоди з ним і встановленою в регіоні ставки |
| Impuesto sobre la Renta de no Residentes (IRNR) | 24-45 % залежно від розміру доходу |
| Impuesto sobre Sucesiones y Donaciones (ISD) | 7,65-34 % в залежності від ступеня споріднення та вартості майна |
| Impuesto sobre el Patrimonio (IP) | від 0,2 до 2,5 % від вартості майна залежно від регіону |
| Impuesto sobre Bienes Inmuebles (IBI) | податок на землю та іншу нерухомість стягується в розмірі 0,4-1,3 % від кадастрової вартості в залежності від типу нерухомості |
| Impuestos sobre Vehículos de Tracción Mecánica (IVTM) | від 4,42 до 148 євро на рік в залежності від транспортного засобу, його ваги та потужності (базова ставка, яка може бути збільшена в кожному муніципалітеті) |
| Impuesto sobre El Actividades Económicas (IAE) | визначається як ставки в євро в залежності від виду економічної діяльності, входить у податки на бізнес |
| Impuesto sobre Construcciones, Instalaciones y Obras (ISIO) | не більше 4 % від вартості будівництва в залежності від конкретного населеного пункту |
| Impuesto sobre el Incremento de Valor de los Terrenos de Naturaleza Urbana (IIVTNU) | 3-3,7 % в залежності від збільшення вартості нерухомості та шкали, затвердженої муніципалітетом |
Звертаємо увагу, що це тільки основні, але далеко не всі податкові платежі, наявні в Іспанії. Кожен з них застосовується до певної категорії платників податків. Розглянемо, які з зазначених платежів поширюються на фізичних осіб, а які – на організації.
Податки, сплачувані громадянами
Для фізичних осіб іспанським законодавством передбачено ряд обов’язкових податків.
Насамперед, це податки на доходи фізичних осіб (IRPF). Такий збір розраховується виходячи з доходу, отриманого фізичною особою, є резидентом Іспанії, протягом календарного року. Іспанська ПДФО має прогресивний характер: чим вище річний дохід платника податків, тим більше збір, який він повинен сплатити. Зокрема, може бути застосована наступна ставка прибуткового податку:
| Розмір річного доходу | Застосовувана ставка, % |
|---|---|
| До 12,45 тис. євро | 19 |
| Від 12,45 до 20,2 тис. євро | 24 |
| Від 20,2 до 30,4 тис. євро | 30 |
| Від 30,4 до 60 тис. євро | 37 |
| Понад 60 тис. євро | 45 |
У деяких регіонах ставка може бути підвищена навіть до 48 %. Частина сплачуваного податку йде до державного бюджету, частина – в регіональний. Залежно від автономії регіональна частка може відрізнятися.
Податок на зарплату відноситься до категорії соціальних платежів. Базова ставка становить від 4,7 % від зарплати працівника. Цей податок нараховується щомісяця, при цьому максимальна оподатковувана сума не може перевищувати 3,65 тис. євро, навіть якщо розмір місячної зарплати працівника більше.
Обкладаються зборами та інвестиційні доходи, зокрема, виплачуються дивіденди. Податок на дивіденди як одна з форм IRPF також утримується за прогресивною ставкою, прив’язаною до розміру виплаченого доходу:
- до 6 тис. євро – 19 %;
- від 6 до 50 тис. євро – 21 %;
- понад 50 тис. євро – 23 %.
Але це ставки податку для осіб, які проживають на території Іспанії, незалежно від джерела одержуваного ними доходу. Якщо ж мова йде про нерезидентів, то їх доходів, у тому числі інвестиційних, якщо вони отримані від джерел в Іспанії, застосовується IRNR. Оподаткування нерезидентів (їх доходів) здійснюється за прогресивними ставками:
- до 600 тис. євро – 24 %;
- понад 600 тис. євро – 45 %.
Закон дозволяє особам, які приїхали в Іспанію з метою працевлаштування, застосовувати ставки для нерезидентів протягом наступних 6 років з моменту їх в’їзду в королівство.
Крім податків з грошових доходів, фізичні особи зобов’язані сплачувати податки при отриманні спадщини, дорогих подарунків та інших безоплатних придбань. Impuesto sobre Sucesiones y Donaciones стягується за ставками в залежності від ступеня споріднення спадкоємців і спадкодавця, дарувальника й обдарованих, а також вартості отриманого майна. Розмір ставок може регулюватися на регіональному рівні, при цьому їх діапазон встановлений національним податковим законодавством і становить від 7,65 до 34 %.
Фізичні особи також повинні сплачувати збір на багатство (Impuesto sobre el Patrimonio). Його можна розглядати як податок на машину, нерухомість, цінні папери, депозитні вклади та різні предмети розкоші.
Національним законодавством встановлений мінімум вартості майна, який може бути обкладений IP – це 700 тис. євро, однак деякі регіони знизили цей межа (наприклад, в Арагоні до 400 тис. євро, в Каталонії і Естремадура – до 500 тис. євро).
Базові ставки становлять від 0,2 до 2,5 % від вартості активів. При цьому в деяких регіонах визначений власний розмір ставок – наприклад, на Балеарських островах від 0,28 до 3,45 %, а у Валенсії – від 0,25 до 3,12 %.
Податки на автомобілі (IVTM) та інші транспортні засоби стягуються незалежно від їх вартості, а в залежності від потужності, ваги, категорії та інших характеристик. Відповідно до ст. 95 Real Decreto Legislativo 2/2004, de 5 de marzo, потужність легкових автомобілів і тракторів визначається не в кінських силах, а в одиницях фіскальної потужності (caballos fiscales) за спеціальною формулою.
Збір з вантажних автомобілів розраховується в залежності від корисного навантаження, збір з мототехніки – залежно від реальної потужності в см³, а з автобусів – в залежності від кількості посадкових місць. Найнижчий збір визначений для мотоциклів потужністю до 125 см³ – 4,42 євро, найвищий – для великих автобусів і вантажівок з навантаженням понад 10 тонн – 148,3 євро. Дізнатися більше можна тут.
Транспортний податок (Impuesto de circulación) може бути збільшений згідно з регіональними законами. Наприклад, в Барселоні він становить від 8,39 до 297 євро в рік.
Податки для організацій
Організації є такими платниками податків, як і фізичні особи. Основний збір для них – це податок на прибуток (Impuesto de Sociedades). Корпоративний збір справляється з будь-якого доходу юридичної особи, отриманого нею від усіх видів діяльності. Загальна ставка, введена в 2016 році відповідно до Real Decreto Legislativo 4/2004, de 5 de marzo, становить 25 % від суми отриманого доходу. Однак передбачені і знижені відсотки, наприклад:
- 15 % – для підприємців протягом перших двох років роботи;
- 20 % – для кооперативів, за винятком кредитних спілок та сільських ощадних банків;
- 10 % – для асоціацій і фондів, зареєстрованих у відповідних реєстрах;
- 1 % – для інвестиційних компаній зі змінним капіталом і інвестиційних фондів.
Крім податку на прибуток, організації, чистий оборот яких перевищує 1 млн євро на рік, зобов’язані платити місцевий збір Impuesto sobre El Actividades Económicas.
Для кожного виду господарської діяльності передбачений власний розмір податку, причому в залежності від виду діяльності збір буде муніципальних, регіональних або державним.
Наприклад, якщо це бар, збір є місцевим, а його розмір залежить від кількості населення в муніципалітеті. Так, для міста з населенням 10-40 тис. чоловік розмір збору становитиме 189 євро в рік.
Ще один обов’язковий платіж для юридичних осіб – це ПДВ (IVA). Цей збір закладається у вартість реалізованого товару, тому, незважаючи обов’язок його сплати організацією, фактично він погашається шляхом кінцевого набувача. Ставка ПДВ становить 21 % від вартості реалізованого товару. Однак передбачені та знижені ставки, наприклад:
- 4 % для таких видів продукції, як товари першої необхідності (хліб, молоко, крупи, сири, ліки, протези, інвалідні візки тощо);
- 10 % для інших продуктів харчування, пасажиро перевезень, туристичних послуг, овочів та продукції садівництва.
Крім того, організації, які мають найманий персонал, сплачують обов’язкові страхові внески. Їх розмір прив’язаний до фонду оплати праці та стягується за базовими ставками:
- 23,6 % – страхування на випадок тимчасової непрацездатності;
- 5,5 % – страхування на випадок безробіття.
Більше інформації про страхові внески в 2024 році тут.
Податки на нерухомість в Іспанії
Власникам нерухомості щорічно доводиться сплачувати Impuesto sobre Bienes Inmuebles (IBI). Для міської нерухомості базова ставка становить від 0,4 до 1,1 %, для нерухомості в сільській місцевості – від 0,3 до 0,9 %. Податкова база визначена у вигляді кадастрової вартості. При певних умовах муніципальні влади мають право знижувати ставки зборів, але не нижче, ніж до 0,4 % кадастрової вартості, або, навпаки, підвищувати, але не вище, ніж до 1,3 %.
Якщо квартира або будинок здаються в оренду, власник зобов’язаний сплатити прибутковий податок з отриманої орендної плати.
В залежності від місця його постійного проживання (або знаходження, якщо це організація) це буде IRPF або IRNR.
Крім того, сплачуються збори і при здійсненні операцій з нерухомістю. Так, новоявленому власникові житла доведеться сплатити ITPAJD в розмірі 10 % від кадастрової вартості за перехід права власності + 0,5 % мита за документальне оформлення.
Збори, що сплачуються нерезидентами
Всі, хто проживає за межами Іспанії понад 183 днів у календарному році, є нерезидентами. Однак це не звільняє їх від сплати податків, якщо вони отримують доходи від джерел в Іспанії або мають майно в країні, або несуть оподатковувані витрати. Враховуючи це, особи зі статусом «no residentes» в залежності від обставин та виду їх діяльності повинні будуть сплатити:
- ПДФО для нерезидентів (IRNR);
- муніципальний податок на нерухомість (IBI);
- податок на передачу майна та документальне оформлення юридичних актів (ITPAJD);
- податок на транспортний засіб, зареєстрований в Іспанії (IVTM);
- податок на дороге майно (Impuesto sobre el Patrimonio).
Порядок сплати податків
Будь іспанська платник податків незалежно від його статусу повинен мати податковий номер. Якщо мова йде про нерезидента, його функції виконує ідентифікаційний номер іноземця або NIE. Отримати його можна у відділенні поліції за місцем перебування.
Строки для сплати податків в кожному окремому випадку будуть відрізнятися.
Наприклад, IRNR від оренди нерухомості декларується протягом перших 20 календарних днів січня, квітня, липня та жовтня у відношенні доходу, дата нарахування якого включена в попередній календарний квартал. Якщо це IRNR від продажу нерухомості, він декларується протягом 3 місяців після передачі об’єкта.
При сплаті IRNR іноземцем подається декларація про доходи за формою 210 або будь-якій іншій формі в залежності від ситуації. Це не стосується тих податків, які були утримані податковими агентами, або доходів, які звільнені від оподаткування.
Існує мінімум 2 способи подання податкової декларації нерезидентом:
- подати декларацію в паперовому вигляді та сплатити податок через фінансові організації, що співпрацюють з податковою службою або безпосередньо через офіс АЕАТ. Інструкції щодо заповнення податкової декларації іспанською мовою можна знайти тут.
- подати декларацію та сплачувати податки через інтернет-офіс АЕАТ. Інформація про подання електронної декларації тут.
Податкові пільги в Іспанії
Найпоширеніша форма податкових потурань в Іспанії – це податкові відрахування. Тобто це суми, на які може бути зменшена оподатковувана база.
Перелік застосовуваних відрахувань затверджується на державному рівні, проте може бути розширений регіонами.
Найпоширеніші види відрахувань:
- 1,2 тис. євро на кожну дитину, яка не досягла 3-річного віку;
- 1,2 тис. євро на непрацездатних членів сім’ї;
- 1,2 тис. євро для самотніх батьків;
- 3,4 тис. євро у разі декларування доходів на сімейну одиницю;
- 10 % від вартості оренди житла, якщо житло орендує молода людина до 35 років;
- 10-30 % від благодійних внесків, перерахованих платником податків.
Щоб отримати пільги з оподаткування, багато іноземців реєструються на Канарах. Річ у тім, що податки на Канарських островах стягуються за зниженими ставками, бо регіон визнано особливою економічною зоною.
Податкове резидентство в Іспанії
Згідно з іспанським законодавством, особа визнається резидентом Іспанії, якщо:
- протягом календарного року він проживає на іспанській території більш як 183 днів;
- база економічної діяльності або основні економічні інтереси розташовані в Іспанії;
- чоловік або діти особи проживають в Іспанії.
При цьому слід мати на увазі, що податковий резидент повинен платити податки в Іспанії з усіх доходів, отриманих по всьому світу, а не тільки з іспанських джерел.
Висновок
В Іспанії діє сучасна податкова система, що передбачає місцеві, регіональні та державні податки. Основним вважається прибутковий податок, ставки якого для резидентів і нерезидентів відрізняються. Крім нього, можна виділити збори з власників нерухомості та транспортних засобів, податки на дороге майно, на перехід права власності та інші. Для організацій передбачені окремі форми податків, в тому числі збір з прибутку, ПДВ, податок на економічну діяльність та інші.