Для такої економіки, яка є у Німеччині, життєво необхідно постійно розвиток, пошук нових шляхів вирішення проблем і впровадження інновацій. Локомотивом цих процесів повинні виступати вчені і дослідники, і чим їх більше, тим економіці краще. Так що для даної категорії мігрантів ворота в Німеччину завжди відкриті, хоча, само собою, видати посвідку на проживання німці ради не всім ученим поголовно, а тільки тим, які представляють для їх економіки певну цінність. Розглянемо як вчені і дослідники можуть переїхати в Німеччину у 2024 році.
Основну можливість для міграції займаються наукою професіоналів визначає §18d AufenthG. Сам закон можете почитати за посиланням, я ж спробую викласти суть процесу людською мовою.
Найголовніше, що потрібно мати бажає працювати в Німеччині досліднику – це контракт на співпрацю Aufnahmevereinbarung з одним зі схвалених Міністерством у справах мігрантів і біженців Німеччини (BAMF) дослідних установ. Список таких центрів гуглиться за запитом “Liste der anerkannten Forschungseinrichtungen BAMF“.
Якщо раптом вийшло так, що дослідницька організація в цей лист не включена, то можна підказати їм подати запит на перевірку їх відповідності критеріям BAMF, може бути все одно з ними можна мати справу.
У контракті обов’язково наявність опису діяльності вченого, з якого ясно випливає, що мова саме про дослідній роботі, а позиція повинна відповідати освіти претендента. Строгих вимог тут немає, але все залежить від конкретного випадку. Приміром, якщо фахівець є хіміком за фахом, то свій науковий потенціал він може реалізувати у багатьох суміжних галузях, а якщо медик, то його поле діяльності вже набагато вже.
Також потенційному мігрантові необхідно отримати гарантії фінансового забезпечення на весь термін договору Kostenübernahmeerklärung. Це може бути заробітна плата за дослідницьку діяльність, стипендії, гранти та будь-які інші грошові надходження.
Сам дослідник повинен мати відповідну освіту і досвід роботи, щоб його здібності рухати науку в Німеччині не піддавалися сумніву. Це означає, що потрібно отримати підтвердження свого диплома ще до подачі документів на виїзд до Німеччини. Перелік інших необхідних документів доступний на сайті посольства Німеччини в кожній конкретній країні. В різних країнах вимоги до одержувача візи можуть трохи відрізнятися.
Якщо ці умови виконані, то мігрантові видадуть спочатку національну візу на 3 місяці, а потім, після приїзду, ВНЖ по §20 мінімум на один рік, на строк до закінчення контракту, якщо він менше одного року. Відповідальним за видачу візи для дослідників є представництво Німеччини в країні потенційного мігранта. Тому при запиті національної візи для цього виду переїзду документи з консульства або посольства нікуди не йдуть, що значно прискорює процес винесення рішення.
Для того, щоб виконувати свої дослідницькі функції, мігрантові видається дозвіл на роботу. Він дійсний тільки для виконання своїх обов’язків за контрактом, а також паралельно дозволено вести викладацьку діяльність. Підтвердження від біржі праці на відсутність конкуренції з місцевим безробітним у цьому випадку отримувати не потрібно.
Видане німецьким посольством дозвіл на роботу дійсно не тільки в Німеччині, але і по всьому ЄС. Тому якщо наукова діяльність буде припускати відрядження по Євросоюзу або читання лекцій в різних країнах ЄС, окремо для кожної країни нічого непотрібно. Важливо лише, щоб робота не виходила за рамки тих обмежень, які накладені при отриманні візи для науковців.
Для мігрантів, які отримали ВНЖ по §20 діють звичайні правила возз’єднання сім’ї, які вже описані в окремій статті. При цьому, знання німецької мови у чоловіка потрібні тільки тоді, коли шлюб був укладений вже після переїзду дослідника. Якщо ж весілля відбулося до від’їзду, то тоді іншому члену сім’ї навіть сертифікат про знання німецької мови на рівні А1 пред’являти не треба.
Але вимоги щодо достатнього доходу і житлової площі на всіх членів сім’ї залишаються в силі.
Після закінчення дії договору з дослідною установою, якщо його не продовжили, існує можливість залишитися в Німеччині ще на півроку і продовжувати пошуки робочого місця. Для цього необхідно виконати ті ж самі умови, які необхідні для отримання візи для пошуку роботи, але виїжджати з країни при цьому не треба.
Понад півроку залишитися за цим варіантом не можна, потрібно обов’язково укласти новий контракт, причому, це може бути і звичайна робота, що відповідає диплому, а не тільки дослідницька діяльність.
Крім §20 існують і інші можливості міграції для вчених. Їм доступні практично всі шляхи переїзду по роботі: звичайна робоча віза, Блакитна Карта, §19 для висококваліфікованих спеціалістів і навіть як приватний підприємець. Але тоді і умови видачі ВНЖ і переїзду сім’ї будуть відповідати обраному варіанту. Рішення про те, який саме варіант найбільш підходящий потрібно приймати в залежності від конкретної ситуації. Не можна однозначно відповісти, що якийсь параграф у законі про міграцію “краще” інших.
Я б запропонував при можливості, якщо дозволяє зарплата, намагатися спочатку отримувати §19 (висококваліфікований персонал) або §19a (Блакитна Карта), оскільки мігрантам у цьому випадку можна швидше отримати ПМЖ у Німеччині.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy