Адміністративний поділ Польщі

Іноземцям, бажаючим опинитися в Польщі, необхідно знати про країну якомога більше, в тому числі її адміністративний устрій. Крім того, подібні питання обов’язково будуть на співбесіди на карту поляка або карту сталего побиту по корінню. Як організований адміністративний поділ Польщі у 2024 році, як працюють органи державної влади і місцевого самоврядування, які труднощі існують для розуміння іноземців – докладно розповімо в цьому матеріалі.

Адміністративний устрій Польщі

Адміністративний устрій РП називають трирівневим, маючи на увазі поділ країни на адміністративні одиниці різного калібру:

1. Воєводства (województwo). Найбільші складові, які своєю чергою діляться на:
2. Повяти або повєти (powiat). Складові воєводств, які самі поділяються на:
3. Гміни (gmina). Найменша з одиниць адміністративного устрою.

Далі докладно буде розказано про кожне з даних утворень, про їх місце в системі державного управління… Але до цього ще кілька загальних понять:

• Крім повятів і гмін існують ще і міста на правах повяту (miasto na prawach powiatu), що представляють собою щось середнє між цими двома освітами (знову ж таки, детальніше повернемося до них далі).
• Гміни своєю чергою бувають сільськими, міськими або комбінованими.
• Незважаючи на назву «трирівнева система», у Польщі існує й вища надбудова державної влади: Президент, Національна асамблея (Сейм, Сенат – двопалатний парламент), судова система вищого рівня.

В цілому систему адміністративного устрою РП можна представити у вигляді такої схеми:

Польща – унітарна держава, тобто її адміністративні одиниці не мають ніякої самостійної державною владою навіть формально. Однак і повяти, і гміни у польському варіанті мають певні права і здійснюють місцеве самоврядування на підставі своїх норм законодавства, розділяючи частину повноважень між собою.

Воєводства

Польські воєводства (Województwo) – найбільші адміністративні освіти країни. Всього держава розділена на 16 таких регіонів. Дана система діє після реформи 1999 року, а до цього адміністративний поділ мав інші, часом разюче відрізняються від сьогоднішніх, види.

Наприклад:

• з 1946 по 1950 роки воєводств було 14.
• з 1950 по 1975 роки – 17.
• з 1975 по 1998 роки – 49.

По реформі 1999 року знову відбулося значно укрупнення регіонів – воєводств стало 16.

Перелік польських воєводств

У кожного воєводства є своя столиця, в якій розташовуються органи влади. Іноді це можуть бути різні міста, якщо воєводські власті розташовуються не разом.

Воєводство	Столиця / Столиці
Сілезьке	Катовіце
Свентокшиське	Кельце
Поморське	Гданськ
Підляське	Білосток
Підкарпатське	Жешув
Опільсько	Ополе
Нижньосілезьке	Вроцлав
Малопольське	Краків
Мазовецьке	Варшава
Любуське	Гожув-Велікопольський (воєвода), Зелена-Гура (сеймик і самоврядування)
Люблінське	Люблін
Лодзьке	Лодзь
Куявсько-Поморське	Бидгощ (воєвода) і Торунь (сеймик і самоврядування)
Західно-Поморське	Щецін
Великопольське	Познань
Вармінсько-Мазурське	Ольштин

Завдання воєводства

На рівні воєводства визначається політика регіону, зокрема розвиток економіки (максимально рівномірне на всій території), політика у сфері освіти (університетський рівень), створення умов для інвестицій, відносини, насамперед економічні, з іншими регіонами.

У спрощеному варіанті часто кажуть, що в завдання воєводства входить весь той коло питань, вирішити на рівні повятів неможливо.

Управління воєводством

Мабуть, саме управління воєводством викликає максимальні труднощі для розуміння. Річ у тому, що главою адміністрації регіону є воєвода, а главою виконавчої влади – маршал воєводства (marszałek województwa). Хто ці чиновники, хто з них старше і чим відрізняється їх функціонал?

1. Єдиним обраним (представницьким) органом влади на регіональному рівні є Воєводський сеймик (Sejmik województwa). Це законодавча гілка регіональної влади.
2. Зі складу обраних депутатів (радників) вибирається виконавча влада воєводства – Правління воєводства (Zarząd województwa). Цей орган можна вважати регіональним урядом, який призначається таємним голосуванням на Сеймику. Так само вибирають і главу цього уряду воєводського маршала (при цьому маршал не зобов’язаний бути членом сеймику).

Воєводський маршал (marszałek województwa) – це глава виконавчої влади регіону, призначений обраним сеймиком. Фактично є главою місцевого уряду.

Воєвода (wojewoda) – це представник Ради міністрів Польщі на рівні воєводства. Призначається прем’єр-міністром РП. Є головою об’єднаної державної адміністрації воєводства. Тобто фактично очолює всі гілки влади на рівні регіону.

Якщо для простоти розуміння абстрагуватися від унітарного характеру польської держави, можна сказати, що воєвода – це такий місцевий президент, а маршал – його прем’єр-міністр. Хоч і призначаються вони за різними напрямками, воєвода безсумнівно володіє більшою владою.

Більшість питань, пов’язаних з іноземцями, вирішує офіс воєводи. Наприклад, отримання дозволів на роботу або карт побиту. Нерідко уженди цих чиновників не розділені, і перед іноземцем не варто вибору яке з управлінь відвідати. Але буває, що органи рознесені не тільки по різних приміщеннях, але і містам. Тоді варто заздалегідь з’ясувати, хто і де розташований.

Повяти

Повят (powiat) – така адміністративна одиниця Польщі. Просто кажучи, воєводства поділяються на повяти, а повяти на гміни. Всього зараз існує 379 повятів: 314 сільських та 66 міських.

Функції повятів

У спрощеному варіанті йдеться, що на рівень влади повяту передаються ті функції, які неможливо вирішити на рівні гміни. З точки зору законодавства, основні функції повяту:

• Взаємовідношення з державними органами влади.
• Захист здоров’я своїх мешканців.
• Соціальна допомога.
• Підтримка сім’ї та системи патронатного виховання.
• Підтримка людей з обмеженими можливостями.
• Питання громадського транспорту та доріг загального користування.
• Культура та охорона пам’яток.
• Питання фізичної культури та туризму.
• Геодезія, картографія та кадастр.
• Управління нерухомістю.
• Архітектурно-будівельне управління.
• Управління водними ресурсами.
• Охорона навколишнього середовища і природи.
• Питання сільського господарства, лісівництва та рибальства у внутрішніх водоймах.
• Громадський порядок і безпека.
• Захист від стихійних лих.
• Протидія безробіттю та активізація місцевого ринку праці.
• Захист прав споживачів.
• Обслуговування місцевих (рівня повятів) комунальних об’єктів, адміністративних приміщень.
• Співпраця з неурядовими організаціями.

Зрозуміло, це лише приблизний перелік питань компетенції повяту. Існує безліч випадків, коли на цей рівень передавалися деякі повноваження воєводств.

Іноземцям найцікавіший аспект діяльності повятів, пов’язаний з ринком праці. Саме на рівень старости (керівника повяту) передано, наприклад, питання з оформленням освядченій або дозволів на сезонну роботу. При управліннях цього рівня працюють свої уженди праци, які працюють з безробітними.

Управління повятом

Законодавчою владою є рада провяту (rada powiatu) – це представницькі органи, що складаються з 15 – 29 осіб (у залежності від чисельності населення), обрані прямим голосуванням.

Виконавчою владою є правління повяту (zarząd powiatu), складається з 3 – 5 осіб, включаючи керівника правління – старосту (starostu), і його заступника. Обирає правління rada powiatu.

Місто на правах повяту (Miasto na prawach powiatu)

Місто на правах повяту, він же міський повят, це специфічна форма самоврядування в Польщі, коли гміна локалізована в населеному пункті, має статус міста, яким повністю або частково передані функції повяту.

Основні умови Miasto na prawach powiatu (достатньо одного):

• Населення більше 100 000 жителів.
• Столиці колишніх воєводств, позбавлені в результаті реформи 1999 року цього статусу (є винятки – кілька колишніх столиць, втратили положення міста на правах повяту).
• Інші причини, по яких центральне уряд присвоїв того чи іншого населеного пункту даний статус.

Фактично Miasto na prawach powiatu швидше гміна з дещо розширеними повноваженнями. Керує такими містами – президент міста, який виконує одночасно функції керівника і повяту і гміни. Аналогічно і рада, і правління об’єднують функції обох адміністративних одиниць.

Крім цього, в таких містах може формуватися т. з. Комітет з безпеки та порядку, що бере на себе функції контролю за охороною правопорядку, якщо наявних органів влади недостатньо.

Гміни

Гміна (Gmina) – найнижча одиниця адміністративного поділу Польщі. Слово аналогічно російському «громада», українському «громада», французькому «commune (комуна)» або німецькому «gemeinde», від якого, за основною з версій, і сталося польське «gmina».

Завдання гміни

Основні завдання гмін визначені законодавством Польщі та місцевими статутами. Серед головних функцій:

• Громадські питання місцевого значення, які не входять у повноваження інших адміністративних одиниць.
• Забезпечення жителів елементарними комунальними послугами (водопостачання та водопостачання, каналізація, водовідведення та очищення міських стічних вод, підтримання чистоти і порядку, звалища та вивезення комунальних відходів, електропостачання, тепло та газопостачання).
• Громадський порядок, управління нерухомістю, охорона навколишнього середовища.
• Муніципальні дороги, вулиці, мости, площі та організація дорожнього руху.
• Планування і фінансування освітлення доріг і громадських місць, розташованих в гміні.
• Місцевий громадський транспорт.
• Охорона здоров’я.
• Соціальна допомога, включаючи центри та установи по догляду.
• Муніципальне житлове будівництво.
• Відносини з державними інститутами.
• Освіта, культура, в тому числі муніципальні бібліотеки та інші установи, а також охорона пам’яток і догляд за ними.
• Фізична культура і туризм, включаючи зони відпочинку та спортивні споруди.
• Ринки і ринкові комплекси.
• Комунальне озеленення.
• Муніципальні кладовища.
• Громадський порядок і безпеку громадян, а також протипожежний захист і захист від повеней.
• Обслуговування комунальних господарських об’єктів та обладнання, а також адміністративних приміщень.
• Сімейна політика, включаючи надання вагітним жінкам соціальної, медичної та юридичної допомоги.
• Співпраця з неурядовими організаціями.
• Співпраця з місцевими і регіональними громадами інших країн.

Це досить узагальнений перелік, але в конкретних ситуаціях він може бути розширений, як законодавчо (на рівні центральної влади), так і рішеннями повяту.

Управління гміною

Законодавчу владу здійснює обраний населенням муніципальна рада (rada gminy), який призначає (обирає) главу гміни.

Гміни бувають:

• Сільськими – їх очолюють війти (wójt).
• Сільсько-міськими (складаються з невеликого міста та навколишніх сільських поселень). Їх головами стають бурмистри (burmistrz).
• Міські, якими керують президенти міст (prezydent).

Глави, відповідно, є виконавчою владою гміни.

Адреси розташування адміністративних одиниць

Повну карту всіх територіальних утворень можна подивитися нижче. Клікніть по ній, якщо хочете побачити більш детальний масштаб:

Очевидно, що навіть при максимальному масштабі знайти необхідний повят, а тим більше гміну, зовсім не просто. Для уточнення адреси конкретного органу влади і місцевого самоврядування пропонуємо скористатися порталом gminy.pl.

Це неофіційне джерело, деякі функції якого платні. Але ті, про які ми будемо говорити далі, надаються безкоштовно.

Дорогі друзі, на момент публікації даний сервіс працював відмінно. Але, якщо в процесі використання зміняться умови, або буде виявлено неактуальна інформація, повідомте нам про це в коментарях під цим матеріалом, і ми скоригуємо інформацію. Використовувати сервіс дуже просто:

Крок 1. Перейдіть на сайт послуги.

У верхній частині сторінки клацніть по потрібному воєводству. Для прикладу використаємо Опільсько.

Крок 2. Вибираємо повят

На сторінці видно карта воєводства з вхідними в нього повятами. Вибираємо необхідний (у нашому прикладі це Nyski).

Зверніть увагу, що на цій же сторінці нижче розташовані адреси воєводських управлінь.

Крок 3. Вибираємо гміну

Аналогічно попередньому кроці – ми бачимо повят, розбитий на гміни, а нижче адресу повятового управління. Для прикладу виберемо Paczkow.

Крок 4. Адреса гміни

Це завершальний крок – перед вами адресу керівництва гміни.

Залежно від необхідного результату вибирається крок, на якому необхідно зупинитися.

Висновок

В адміністративному поділі кожної держави є свої особливості. Є вони й в Польщі. Система називається триступеневої, але є і ще одна вища щабель – центральна адміністрація (президент, парламент), що в умовах унітарної держави має першорядне значення.

Якщо готуєтеся до співбесіди, запам’ятайте звичні терміни – воєводство, повят, гміна, а також їх основні функції та принцип поділу повноважень від центральної влади до органів місцевого самоврядування. Якщо плануєте проживання в РП, варто розібратися на якому рівні які влада може допомогти іноземцю.

Адміністративний поділ Польщі: Відео