Що дає і як отримати статус біженця в Польщі

Питання про надання Польщею статусу біженця або додаткового захисту завжди були актуальні для іноземців – вихідців з країн СНД. Останнім часом питання ще більш загострилося й у зв’язку з політичними подіями в ряді країн, і з-за напливу охочих даного статусу з Близького Сходу. Що ж таке міжнародний захист у РП, хто і як може отримати статус біженця в Польщі у 2024 році, які права і можливості мають власники даних статусів, докладно розберемо в цьому матеріалі, проте відразу підкреслимо – дана інформація підійде білорусам, молдаванам, росіянам, українцям і громадянам інших країн колишнього СРСР (крім тих, які є членами ЄС) і не має відношення до близькосхідної проблематики.

Термінологія

Почати доведеться з формулювань, тому що вже на цьому рівні нерідко виникає плутанина. Різних статусів, які надають допомогу та захист у Польщі кілька. Нерідко в розмовній мові їх все об’єднують під загальним терміном «гуманітарних».

Юридично це не зовсім вірно, оскільки польське законодавство визначає гуманітарні причини як окремий вид отримання допомоги, до яких біженці не відносяться. Подивимося на кожен з можливих статусів окремо.

Міжнародний захист (Ochrona międzynarodowa)

Чинний юридично встановлений термін, що гарантує можливість іноземцю, який потрапив у своїй країні ситуацію загрози життю або здоров’ю, законно залишатися в Польщі. Являє собою сукупність двох основних статусів:

1. Статус біженця (Status uchodźcy).
2. Статус додаткового захисту (Ochrona uzupełniająca).

Дані статуси об’єднані в узагальнений термін, оскільки мають взаємозв’язок: претендент спочатку розглядається на можливість визнання його біженцем, але якщо формальних підстав для цього недостатньо, а повернення на батьківщину визнано неможливим, йому надається додатковий захист.

Далі будуть докладно розібрані права і можливості даних статусів, а також їх відмінності. Поки ж уточнимо головне – саме цим двом випадкам (біженцям і допзахисту) і буде присвячена дана стаття. Інші статуси ми розглянемо виключно для інформування.

Гуманітарне перебування (Pobyt humanitarny)

Форма захисту, що надається іноземцю, який не може бути депортований в країну походження, так само тому що його право на життя, свободу, особисту безпеку буде поставлено під загрозу. Проте гуманітарне перебування може бути надано та особі, яка веде сімейну або приватне життя в Польщі, а депортація порушить їх право на сімейне або приватне життя, а також іноземцю, чиї діти вже інтегрувалися в польське суспільство, і депортація, означала б вилучення дитини з соціальної (наприклад, шкільної) середовища, що може перешкодити їх розвитку.

Толерантне перебування (Pobyt tolerowany)

Форма захисту, що надається в тих же випадках, що і гуманітарне перебування, але в ситуаціях, коли використання гуманітарних причин неможливо. Наприклад, іноземець загрожує безпеці держави або громадському порядку, або його висилка неможлива з причин, не залежних від відповідних польських установ, або у видачі відмовлено.

Ще раз нагадаємо, що подальший розгляд буде мати відношення тільки до міжнародного захисту, що складається з випадків визнання іноземця біженцем, або надання йому додаткового захисту. Гуманітарне і толерантне перебування в даному матеріалі не враховуються.

Хто і на якій підставі може отримати міжнародний захист

Юридичні підстави розглянутих статусів прописані в Законі про надання захисту іноземцям на території РП (Ustawa o udzielaniu cudzoziemcom ochrony na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej – далі, Закон про захист), а саме в Розділі II цього закону, — Status uchodźcy i ochrona uzupełniająca.

Підстави для отримання статусу біженця

Стаття 13 Закону про захист чітко встановлює, що отримати статус біженця можуть іноземці, щодо яких існують обґрунтовані підозри переслідувань у країні походження з причин:

• релігії;
• національності;
• раси;
• політичних переконань;
• приналежності до якої-небудь соціальної групи.

При цьому такий іноземець не може або не хоче отримати захист від своєї країни.

Підстави для отримання додаткового захисту

Відповідно до положень статті 15 Закону про захист, додатковий захист може бути надано іноземцю, який не відповідає умовам набуття статусу біженця, якщо повернення в країну походження може піддати його реальної небезпеки в результаті:

1. Смертного вироку або загрози кари.
2. Тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження.
3. Серйозної загрози життю чи здоров’ю внаслідок широко поширеного застосування насильства проти цивільного населення у випадку міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту.

При цьому іноземець не може або не хоче використовувати інструменти захисту своєї країни.

Хто може подаватися на міжнародний захист разом із заявником

При наявності підстав стати біженцем, на той же статус можуть розраховувати (ст. 25 Закону про захист):

• Неповнолітні діти заявника, не перебувають у шлюбі, в тому числі ті, хто народиться під час розгляду справи.
• Неповнолітні діти чоловіка / дружини (далі чоловік) заявника.
• Чоловік, згідно зі шлюбом, який визнається законодавством РП.

Дане положення в рівній мірі відноситься і до біженців, і до додаткового захисту.

Зверніть увагу, дружини й діти можуть подаватися разом з претендентом, але не зобов’язані цього робити. Якщо, приміром, у одного з подружжя є свої підстави, то можна надати заяви незалежно один від одного.

Права та обов’язки заявників та власників статусів

Зрозуміло, що головне право, яке отримають іноземці, це сама захист. Це важливо, якщо мова дійсно йде про проблеми на батьківщині, однак в силу політичної кон’юнктури нерідко цю можливість використовують люди для легалізації в Польщі, і їх цікавлять інші права. Не заглиблюючись у роздуми про чесності та справедливості такого кроку, скажемо лише, що отримувати розглянуті статуси вдається тисячам іноземців на рік, більшість з яких вихідці з країн СНД.

Далі детально буде розглянута вся процедура отримання статусів, однак, щоб зрозуміти можливі права, необхідно вже зараз коротко розкрити етапи отримання міжнародного захисту:

1. Іноземець звертається до уповноважених служби державної влади Польщі для надання захисту.
2. Питання розглядається в оперативному порядку і, якщо рішення позитивне, заява передається Керівнику Управління у справах іноземців для надання статусу захисту.
3. Розгляд може відбуватися протягом декількох місяців, при цьому заявнику видається тимчасове посвідчення особи іноземця, що дає право на законне перебування в Польщі (без можливості перетин кордону і виїзду з РП).
4. Якщо приймається рішення надати захист, іноземець отримує ВНП (карту побиту) по наданому статусу.

Отже, на перших етапах заявник може розраховувати на легальне перебування під час розгляду його запиту.

Далі, якщо буде присвоєно статус, іноземець буде мати право:

• Працювати без дозволу.
• Вільно займатися бізнесом.
• Отримувати освіту на тих же правах, що й поляки.
• Отримувати соціальну і медичну допомогу.
• Скористатися безоплатною правовою допомогою.
• Розраховувати на інтеграційну допомогу.
• Спілкуватися з міжнародними організаціями у справах біженців, включаючи Високий Комісаріат ООН у справах біженців.
• Бути захищеним від можливої депортації.
• Бути зареєстрованим на біржі праці та, відповідно, отримувати допомогу по безробіттю, грант на відкриття бізнесу або навчання.
• Розраховувати на інші допомоги від держави, в т. ч. для дітей.
• Отримати допомогу в добровільному поверненні на батьківщину.

В цілому, можна говорити, що біженці та володарі статусу додаткового захисту мають більшість тих же прав, що і громадяни (за винятком виборчих і невеликого числа вузькоспеціальних).

Крім цього, що важливо:

• 5 років безперервного перебування з додатковим захистом дають право претендувати на сталий побит, тобто ПМЖ у Польщі.
• Через 2 роки після отримання ПМЖ за міжнародний захист, можна претендувати на польське громадянство.

Все перераховане в рівній мірі відноситься до біженців і додаткового захисту. Навіщо ж знадобилося два статусу? У чому їх відмінності?

Чим відрізняються права біженців від додаткового захисту

Крім підстав для присвоєння статусів, біженці та володарі додаткового захисту відрізняються тільки видаваними їм документами:

• Біженці отримують посвідку на проживання (карту часовего побиту) на 3 роки, плюс можуть оформити т. н. Женевський (він же Блакитний або Синій) паспорт.
• Додатковий захист дає право на карту побиту на 2 роки.

При цьому, що дуже важливо, статуси в обох випадках присвоюються безстроково. Зазначені терміни (3 і 2 роки) – це періоди, після яких необхідно міняти документи на нові, але не проходити всю процедуру присвоєння статусу заново.

Паспорт біженця, він же Женевський (Синій або Блакитний паспорт) – документ міжнародного зразка, що визнається всіма країнами-підписантами Женевської конвенції про біженців 1954 року, що дає право в’їзду в ці країни, за винятком держави, з якого іноземець виїхав, отримавши статус біженця. Повернення в країну, в якій за раніше зробленими заявами іноземцю загрожує небезпека, може стати підставою для позбавлення її статусу біженця.

Як подати внесек про надання статусу

Надамо основні етапи отримання міжнародного захисту, а в кожному конкретному випадку треба вибирати необхідні дії. При цьому нумеруватися кроки не будуть, оскільки в деяких випадках вони можуть мінятися місцями, або виключатися із загальної послідовності.

Визначаємо куди подавати клопотання

Для цього існує 3 різних способи, від яких буде залежати й метод подачі первинної заяви:

1. Представникам Стража граничного на пункті пропуску. Спосіб можна назвати класичним. Полягає в тому, що, опинившись на кордоні іноземець оголошує прикордонникам про бажання отримати статус біженця.
2. У відділеннях або пунктах Варта граничної. Цей метод застосовується, якщо претендент вже знаходиться в РП (в’їхав з інших причин). Адреси можна дізнатися за посиланням вище.
3. Через коменданта відділення або прикордонного пункту, у сферу відповідальності якого входять центри з утримання іноземців, слідчі ізолятори або в’язниці, якщо іноземець опинився в одному з даних закладів. Нерідко використовується іноземцями, як спосіб уникнути депортації.

Іншими словами, місце подачі залежить від місця знаходження іноземця. Якщо він за кордоном – на пункті пропуску, якщо вже в РП – в місцеве відділення Варта граничного, якщо в Польщі, але затриманий – коменданту найближчого відділення / пункту, через керівництво закладу.

При цьому подача в більшості випадків (виключення вказані нижче) здійснюється особисто. Це стосується і чоловіків, і дітей біженця – вони повинні бути присутніми на момент подачі внесека. Якщо заявником є неповнолітня особа (без батьків), представляє його опікун або представник правозахисної організації.

Випадки, коли можна подавати внесек поштою або через ePUAP

Випадки, коли допускається дистанційне подання заяви, встановлені у ч. 2 ст. 28 Закону про захист. До них належать особи, які в момент подачі є:

• Інвалідами.
• Літніми людьми.
• Вагітними жінками.
• Самотніми батьками або особами, які перебувають на вихованні в прийомних сім’ях.
• Які перебувають на лікуванні у лікарні, в слідчому ізоляторі чи в тюрмі.

В цих випадках допускається подача поштою або за допомогою спеціального сервісу, передбачуваного системою ePUAP. Адресат – комендант відділення або пункту, у сфері відповідальності якого знаходиться місце перебування іноземця на момент подачі.

Під «поштою» розуміється саме Poczta Polska, а скористатися електронними сервісами можуть тільки люди, що мають профіль зауфани. Відповідно, мова при дистанційної подачі може йти лише про випадки, коли іноземець вже знаходиться в Польщі.

Заповнення та подача заяви

Бланк заяви про надання міжнародного захисту встановлений спеціальним розпорядженням МВС РП.

Зверніть увагу, що заяву претендент може подавати як від себе особисто, так і від подружжя або неповнолітніх дітей.

При заповненні заяви необхідно мати на увазі:

• Питання бланка продубльовані, в тому числі російською мовою.
• При заповненні на кордоні, у разі відсутності достатніх знань мови, прикордонники повинні надати іноземцю допомогу в заповненні заяви.
• Заява підписується особисто іноземцем.
• Чоловік, від імені якого подається заява, повинен дати письмову згоду.
• Відсутність в анкеті П.І.Б. заявника та країни його походження є підставою для відмови в розгляді справи. Додати пізніше ці відомості не можна (ст. 33 Закону про захист).
• Заповнюються всі обов’язкові поля.
• До внесеку додаються актуальні фото.
• Іноземець має право на перекладача для проведення співбесіди, але цей факт повинен бути зазначений у заяві (гарантовано ст. 29 Закону про захист).

Крім цього, до заяви додаються посвідчення особи всіх зазначених іноземців, а також всі докази і будь-які інші відомості, що мають відношення до справи, і підтверджують факти переслідування на батьківщині.

Додаткові процедури після прийняття заяви

Частина супутніх процедур при прийнятті заяви є обов’язковою, інші можуть призначатися на вимогу прикордонників або Управління у справах іноземців:

1. Фотографування (обов’язково, незважаючи на наявність фото в заяві).
2. Отримання відбитків пальців (обов’язково для іноземців старше 14 років).
3. Огляд іноземців та їх багажу (за вимогами безпеки).
4. Медичні обстеження, процедури санітарного характеру.
5. Співбесіду.

Інвалідам, літнім людям та вагітним може бути забезпечений транспорт для співбесіди, а в деяких випадках і організовано харчування. Всім дорослим претендентам повинна бути видана інформаційна брошура з поясненнями процедури, їх прав і обов’язків зрозумілою здобувачеві мовою.

Прийняття заяви та її реєстрація

Заява має бути прийнято та зареєстровано негайно по факту отримання (особисто або поштою / ePUAP). Однак є ряд винятків:

• При особистому поданні, при неможливості Прикордонної служби прийняти заяву негайно (через управлінські причини), складається протокол про намір подати заяву, а іноземцю на зрозумілій йому мові повідомляється коли, де і як він зможе подати заяву.
• При дистанційної подачі, терміни відлічуються від моменту отримання прикордонниками документа.

При цьому, існують суворі обмеження по термінах. При неможливості зареєструвати заяву негайно, на це надається 3 робочих дні з дати складання протоколу про намір реєстрації. Однак у разі великого напливу іноземців, цей термін може бути збільшений до 10 днів. На жаль, не дуже визначені дії претендентів, якщо вони подаються на кордоні, але прийняти заяву у них не можуть. В більшості випадків їх поміщають у спеціальні центри.

Ще один важливий момент, навпаки, стосується тих, хто вже в РП. У прийманні заяви можуть і відмовити, і тоді повинні бути інші підстави для перебування, інакше можлива депортація. Це говорить про те, що подавати документи краще маючи запас терміну легального перебування у Польщі.

Отримання тимчасового посвідчення

Момент прийняття заяви вважається відправною точкою початку процесу надання статусу. Всі дорослі здобувачі повинні отримати Тимчасове посвідчення особи іноземця (tymczasowe zaświadczenie tożsamości cudzoziemca). Неповнолітні діти будуть вписані в документи батьків, але за окремим запитом посвідчення може бути оформлене і на кожну дитину окремо.

Документ являє собою пластикову картку з основною інформацією про іноземця та його дітей, якщо обрано такий варіант). Як видається тимчасове посвідчення особи іноземця можна подивитися далі:

Що дає tymczasowe zaświadczenie tożsamości cudzoziemca

Насамперед це посвідчення особи іноземця на весь час розгляду запиту на міжнародний захист. Закордонний паспорт та інші документи здобувача можуть бути вилучені, та тимчасове посвідчення особи може виявитися єдиним.

Документ підтверджує законність перебування в Польщі, однак не дозволяє перетин кордону і відвідування інших країн. Повернутися на батьківщину іноземець може, подавши клопотання про зупинення розгляду колишнього запиту. При позитивному рішенні про надання статусу біженця / додаткового захисту, посвідчення буде вилучено (буде видана карта побиту). При виїзді за скасування запиту, здати посвідчення можна на кордоні.

Для отримання посвідчення необхідно написати заяву (бланк, зразок). Зверніть увагу, що перший документ видається строком на 30 днів. Далі його можна продовжити на наступний період, для чого подається нову заяву (бланк той же, проте на початку «галочка» ставиться у графі не про видачу, а про заміну).

Затримання і поміщення в центр

При необхідності претендент може бути поміщений в центр, що охороняється, а іноді навіть у слідчий ізолятор. Таке рішення може прийняти тільки суд, а перший термін не може бути більше 60 днів. При цьому суд вправі як продовжити період затримання, так і скоротити його.

Можуть бути призначені і більш м’які обмеження, наприклад, явка в певні установи з певною періодичністю, або внесення застави.

Процедура по наданню міжнародного захисту

Розгляд запиту на міжнародний захист здійснюється керівництвом Управління у справах іноземців.

В першу чергу перевіряється повнота представлених даних. У випадку нестачі інформації (за винятком П.І.Б. та країни походження, про які говорилося вище), її можуть додатково запросити іноземця. Може бути призначено і додаткову співбесіду (допит) здобувачів. Проводиться воно за тими ж правилами, з наданням перекладача на вимогу іноземця.

Строки розгляду запиту на міжнародний захист

Якщо розгляд відбувається за прискореною процедурою (що це таке пояснимо далі), то на результат за законом надається 30 днів. У звичайному режимі розгляд може тривати до 6 місяців, а в особливо складних випадках продовжено до 15 місяців.

Важливий момент. Якщо в зазначені строки рішення не буде прийнято, і в цьому не буде провини здобувача, то йому буде видана спеціальна довідка про цей факт, яка разом з тимчасовим посвідченням особи дадуть іноземцю доступ до ринку праці. До цього моменту (або до отримання карти побиту) працювати без дозволу не можна!

Що таке спрощений порядок

Незважаючи на назву процедури, нічого хорошого в ній немає. Під таким терміном у польському юридичному полі ховаються виявлені проблеми. Підставами для спрощеного розгляду є:

• Виявлено інші причини для подачі клопотання, ніж наявність переслідувань (з причин раси, релігії, національності, політичних переконань або належності до певної соціальної групи), або не надані відомості про обставини, пов’язаних з побоюваннями переслідувань.
• Виявлено приховування інформації або документів, або подання недостовірних відомостей або документів, що стосуються особистості або громадянства, які мають істотне значення для присвоєння статусу біженця чи надання додаткового захисту.
• Є підстави підозрювати, що клопотання подавалося виключно для затримки або порушення виконання рішення про депортацію.
• Представлені відомості про факти гонінь, переслідувань або можливості отримати шкоди життю / здоров’ю непослідовні, суперечливі або неймовірні, не збігаються з перевіреною інформацією.
• Здобувач представляє загрозу для безпеки суспільства та/або держави, або виявлений факт, що іноземця раніше видворяли з РП з тих же причин.

Очевидно, що єдиним рішенням по спрощеній схемі може бути відмова (негативне рішення). Разом з тим, прискорений режим не може бути застосований, якщо вищевказані обставини з’ясовані більш ніж через 30 днів з моменту подачі заяви (ч. 3 ст. 39 Закону про захист).

Коли заява буде визнана неприйнятною

Крім зазначеного раніше відсутності П.І.Б. та країни походження, заява може бути визнана неприйнятною, якщо з’ясовано, що іноземець:

• Вже подав документи на міжнародний захист в іншій країні ЄС.
• Одне з держав ЄС вже надало здобувачеві захист.
• Захист заявника раніше була надана третьою країною (не вхідної в ЄС), якщо такий захист не була скасована, і її можливість оцінюється позитивно.
• Якщо мова йде про повторної подачі заяви, за раніше надану відмову, і при відсутності нових підстав для надання статусу.
• При виявленні факту, що чоловік, який раніше давав згоду на надання його даних, пізніше подав окрему заяву, за відсутності підстав таку заяву подавати.

Згідно зі статтею 38 Закону про захист, достатньо одного з перелічених пунктів, щоб визнати заяву неприйнятною.

Підстави для припинення справи

Крім негативного рішення, справу можуть просто припинити. Для цього є свої підстави:

• Заявник подав заяву на відкликання свого запиту.
• Не з’явився в зазначений пункт протягом 2-х днів з дня прийняття клопотання, не вказавши при цьому іншої адреси перебування.
• Не прийшов протягом 2-х днів після звільнення з охоронюваного центру або тримання під вартою, якщо не було призначено перебувати у визначеному місці, не вказавши при цьому іншої адреси перебування.
• Покинув центр і не повернувся протягом 7 і більше днів без поважної причини.
• Залишив без угоди місце перебування, визначене у рішенні Голови Управління про звільнення іноземця з охоронюваного центру або тримання під вартою, або ж не був у зазначений час в орган, зазначений у рішенні.
• Покинув територію Польщі.
• Не з’явився на співбесіду і не довів (протягом наступних 7 днів), що це сталося не з його вини.

У такому разі Глава Управління виносить рішення про зупинення розгляду, якщо таке рішення не буде суперечити інтересам товариства (ст. 40 Закону про захист).

Центри, що згадуються у вищезазначеному списку – це центри-розподільники, грубо кажучи, табори для мігрантів, але не ті, де утримують під вартою, а цілком собі добровільні. Будь-який іноземець, який подав заяву на міжнародний захист, кого не помістили в охоронювані центри або у кого немає свого місця проживання, зобов’язані протягом 2х днів з моменту реєстрації заяви прибути в один з таких центрів і зареєструватися там. На жаль, поки що таких центрів всього два:

1. у Дебаку: Podkowa Leśna – Dębak, 05-805 Otrębusy,
2. у Бялій Подлясці: 21-500 Biała Podlaska, ul. Dokudowska 19.

Рішення за клопотанням

Про прийняте рішення повідомляється кандидату. Закон вимагає, щоб всі оповіщення, у тому числі й децизія (остаточне рішення), доводилися до іноземця на зрозумілій йому мові.

Як можна зрозуміти з форми заяви, воно загальне і для біженців, і для додаткового захисту. Це зроблено тому, що розгляд запиту відбувається так: спочатку перевіряється, чи може заявник отримати статус біженця і, якщо ні, дивляться можна видати додатковий захист. Виходячи з цього і приймається рішення.

Рішення 1. Присвоєння статусу біженця та отримання ВНЖ

Позитивне рішення призведе до видачі іноземцю відповідної посвідки на проживання. Нагадаємо, що статус надається безстроково, але сама карта побиту видається на певний термін, після якого повинна змінюватися:

• Біженцям на 3 роки.
• Отримали додатковий захист на 2 роки.

Крім цього, повторимося, біженці мають право розраховувати на отримання Женевського паспорта строком на 2 роки. Про те, що це таке, вже розповідалося вище.

Для отримання документів, необхідно заповнити свої заяви:

• Для отримання Женевського паспорта.
• Для оформлення наступної карти побиту.

Зверніть увагу, що заява подається тільки для другої й наступних карт. Першу нададуть за запитом на статус міжнародного захисту.

Рішення 2. Відмова у наданні міжнародного захисту

У разі негативного рішення і відсутності бажання подавати апеляцію, а також у ситуаціях, коли оскарження не принесло результатів, іноземець повинен покинути Польщу протягом 30 днів.

В цей час іноземець має право подати прохання про допомогу в поверненні. На подання такої заяви надається той же термін, що вказаний для виїзду.

Оскарження (апеляція)

Негативну децизію Голови Управління можна оскаржити у Раді у справах іноземців. На це є 14 днів з моменту отримання рішення. Подається апеляція через те управління, яке і винесло відмову. Важливо, що два тижні надається для спростування кінцевого рішення. Подати апеляцію на призупинення справи можна тільки в перші 5 днів.

Оскаржити можна і негативне рішення Ради. Для цього протягом 30 днів подається заява до Адміністративного суду воєводства.

Часті питання

Я подав заяву на біженця, але передумав. Як я можу відкликати клопотання? Про це пишеться заява на ім’я Керівника управління у справах іноземців. Якщо тимчасове посвідчення особи вже отримано, його можна здати при виїзді прикордонникам.

Чи можуть позбавити статусу біженця в Польщі, і якщо можуть, то за що? Можуть. Причини зазначені у ст. 21 Закону про надання захисту іноземцям на території Польщі. Зокрема, за відновлення захисту від держави походження, добровільне відновлення раніше втраченого громадянства своєї країни, набуття нового громадянства, в країні, де іноземцю нічого не загрожує, добровільне повернення в країну походження; якщо відпали обставини, які раніше представляли загрозу, при вчиненні злочин або виявленні фактів обману / приховування інформації при отриманні статусу біженця.

Подав на кордоні заяву на біженця за себе і сім’ю, а де нам жити, поки вирішуються питання? Якщо Вас не помістили в центр, і у Вас немає місця проживання (Ви не вказали адресу проживання на кордоні), то зобов’язані протягом наступних двох днів з’явитися в центр-розподільник в Дембаку, Підкова Лесна – Дембак, 05-805 Отрембуси або в Бялій Подлясці, 21-500 Бяла Подляска, вул. Докудовска 19.

Отримання статусу біженця в Польщі процедура досить складна, але, якщо є підстави, цілком здійсненне. Головне підготуватися до неї заздалегідь, щоб не опинитися на кордоні в умовах повної розгубленості та не зробити помилок, які можуть призвести до ще більш негативних наслідків.

Статус біженця в Польщі: Відео