У податковій термінології Німеччини у 2024 році є поняття Werbungskosten. Прямий переклад цього слова “витрати на рекламу”, але це швидше за витрати на роботу. У поняття входять витрати зі своєї кишені, пов’язані зі збереженням за собою робочого місця, пошуку нового, а також виконанням робочих обов’язків.
Типові робочі витрати, які списують німці
Класичний приклад витрат на роботу — витрати на дорогу від будинку до робочого місця. Або витрати на купівлю робочої спецодягу, кому вона необхідна. У кожному окремому випадку у німецького працівника можуть бути свої статті витрат, які можуть бути списані з податків. Їх так багато, що для того, щоб розповісти про кожному окремому випадку знадобилося б кілька десятків статей.
Правил, за якими комусь щось можна списати, сила-силенна. Наприклад, купівля чорного фрака для музиканта в оркестрі буде списана, оскільки це його робочий одяг. А якщо той же фрак куплю я, щоб піти в концертний зал і послухати цього музиканта, то, зрозуміло, жоден працівник податкової з моєї оподатковуваної суми такі витрати не відніме.
Перше, з чим доведеться змиритися, це те, що ті речі, які крім робочого призначення також теоретично можуть знаходити застосування в приватному житті, з податків списані не будуть. Закон говорить, що може бути враховано лише те, що хоча б на 90% служить робочим цілям. Але як визначити, на скільки часто якийсь предмет використовується в побуті або на роботі? Найчастіше ніяк. Просто працівник податкової має якийсь типовий набір інструкцій, який він застосовує при перевірці податкової декларації.
Виходячи з цих вказівок, а також здорового глузду, він і діє. Наприклад, маляру потрібні штани, як робочий одяг, і швидше за все він свої робочі штани на 90% використовують тільки на роботі. Значить, маляру можна списати їх купівлю та прання. А програміст ходить на роботу в тих самих джинсах, які носить будинку. Швидше за все, у програміста не буде особливих робочих джинсів. Так що, йому витрати на їх покупку списати не вийде.
Крім набору правил, є також набір виключень. Наприклад, секретарка не може прийти на роботу аби в чому. У неї напевно є витрати на одяг, які пов’язані саме з дрес-кодом, прийнятим в її офісі. Але в Німеччині секретаркам не списують такі витрати. А німецький програміст, навпаки, навряд чи використає свій домашній комп’ютер на 90% в робочих цілях. Адже на роботі у нього зазвичай є інший. А вдома він роботою займається не так вже й часто. Однак, в Німеччині йому витрати на купівлю комп’ютера найчастіше відшкодують без питань.
Списання витрат через Pauschal
Для того, щоб службовці німецької податкової не сходили з розуму від підрахунку сотень дрібних витрат на роботу кожного бюргера, законом передбачені певні суми – Pauschal, які списуються з податкової бази без перевірки дійсної наявності таких витрат. Для витрат на роботу в Німеччині такою сумою є 1000€.
Тобто, якщо в ході заповнення податкової декларації стає видно, що за весь рік робочих витрат набирається не більше цієї суми, то можна навіть не переживати на цей рахунок. Сума в тисячу євро буде списана і так, і так, без жодного підтвердження. Мало того, ця сума вже автоматично врахована при розрахунку місячної заробітної плати.
Якщо ж є якісь витрати, що перевищують межу в 1000€, то тоді потрібно підтвердити всі витрати чеками або виписками з рахунку. Тільки в цьому випадку працівник податкової погодитися списати витрати з оподатковуваної бази.
З цього правила також є винятки. Воно стосується дорожніх витрат. Для їх розрахунку в Німеччині існує два варіанти. Або потрібно довести наявність витрат на дорогу до роботи квитками на громадський транспорт, або можна скористатися системою приблизного розрахунку.
У другому випадку списується з податків сума обчислюється так: кожний повний кілометр від будинку до робочого місця множиться на 0,30€, а потім на кількість робочих днів у році. Одержана сума підлягає списанню з податків в рамках Werbungskosten, але при цьому не вимагає якогось підтвердження витрат, навіть якщо результат перевищує 1000€.
Інші робочі витрати, які списуються з податків
Як я вже говорив, всі покупки, які на 90% будуть використані в роботі, можуть бути враховані при обчисленні витрат на свою працю. Про робочий одяг та її прання я вже говорив. Крім того, можна списати будь-яку професійну літературу. Програмісти, наприклад, часто купують книги з мов програмування. Це як раз той випадок, коли витрати списуються без питань.
Тим, хто хоч іноді працює вдома, можна списати витрати на устаткування свого робочого місця. Письмовий стіл, стілець, настільна лампа тощо. Тут є одне обмеження. Якщо ціна купленого предмета перевищує 800€ (952€ брутто), вартість списується не відразу, а поділяється на декілька частин і віднімається від суми оподатковуваного протягом декількох років. Наприклад, покупка комп’ютера буде розділена на 3 частини, кожна з яких зніметься з податків протягом наступних трьох років.
При цьому, витрати до 110€, як правило, можна списати й без пред’явлення чеків. Хоча ніякого закону на цей рахунок немає, але досвід показує, що якщо кожен рік вказувати в якості витрат по облаштуванню свого робочого місця вдома цю суму, ніяких питань у податкової не виникає навіть без пред’явлення доказів наявності витрат.
Є службовці, які взагалі більшу частину часу працюють у себе вдома. Наприклад, я знаю програміста, який “ходить” на роботу раз на пів року. Він живе в Німеччині, а працює на швейцарську фірму. Але переїжджати туди не хоче. Тому шеф викликає його в офіс лише зрідка, а в інший час тримає зв’язок з ним через телефон. У цьому випадку можна списати з податкової бази до 1250€ в рік, як витрати на обладнання робочої кімнати. Сюди також входить орендна плата за площу, зайняту під домашнє бюро, прибирання приміщення, витрати на телефон, інтернет, електрика тощо.
Але швидше за все при зміні робочого місця німецької службовця доведеться переїхати. Дуже часто в Німеччині можна спостерігати випадки, коли працівник наймає невелику квартиру поблизу офісу, в якому живе все робочий тиждень, а в п’ятницю їде до сім’ї, яка проживає кілометрів за 200 в іншому місці. Це так зване “подвійне ведення господарства” (Doppelte Haushaltsfuhrung).
В цьому випадку вартість оренди квартири близько робочого місця може бути списана з податків. Але тільки, якщо житлова площа не перевищує 60 м². Крім цього, можна списати щотижневу поїздку до сім’ї та назад за схемою 30 центів за кілометр. У перші 3 місяці подвійного ведення господарства також можна списати додатково 24€ за робочий день і 12€ за вихідний, як витрати на облаштування додаткового житла.
Якщо ж з-за роботи все-таки доводиться переїжджати на нове місце проживання повністю, то витрати на переїзд можна також відняти з податкової бази. Це можна зробити не завжди, а тільки у визначеному законом випадку, а саме, якщо в результаті переїзду шлях до роботи від нового місця проживання буде займати на годину менше.
До речі, пошук нової роботи також не забороняється списувати. У цьому випадку можна врахувати витрати на телефонні інтерв’ю, роздруківку копій документів, вартість поїздок на співбесіди, платні консультації спеціалістів з працевлаштування і так далі.
Тим, хто паралельно з роботою продовжує навчання, у Німеччині також покладаються податкові пільги. Витрати на отримання першої професії або вищої освіти можна списати без питань. Це стосується не тільки самих працівників, але і їх подружжя. Подаючи спільну декларацію можна відняти від доходів витрати на навчальну літературу, вартість іспитів, витрати на ручки та зошити тощо.
Часто буває, що можна списати з податків вартість домашнього інтернету. Для цього потрібно довести, що інтернет використовується і в робочих цілях. Як правило, ця стаття витрат враховується у кожному випадку окремо і на розсуд службовця податкової. Для програмістів сума до 20€ в місяць на інтернет зазвичай не викликає питань.
Є ще одна сума, яка ніде не прописана, але при цьому завжди списується з податків без пред’явлення доказів наявності цих витрат. Це витрати на утримання свого розрахункового рахунку. Правда, багато з цієї статті не спишеш, всього лише 16€ на рік. Але, як кажуть німці в подібних випадках, immerhin! Це означає приблизно: “нічого, що сума маленька, але в підсумку потроху, дивись, і повернемо з податків чого-небудь”.
Адже і повертають, в середньому до 800€ на рік. А витрати на роботу – одна з основних причин зменшення оподатковуваного доходу. Так що не варто викидати в урну оплачені рахунки, навіть якщо здається, що вони марні. Адже цілком можливо, що якийсь рахунок нагоді для підтвердження витрат, які можна списати з німецьких податків.
