Процес міграції нерозривно пов’язаний з отриманням нових знань, примірюванням нових стереотипів і поведінкових моделей. Перше, з чим доводиться стикатися, – це мовне середовище, починати опановувати яку буде розсудливо ще задовго до переїзду. Особливу увагу в цьому питанні викликають країни, які офіційно допускають двомовність. Якою мовою говорять в Канаді у 2024 році, буде корисно дізнатися всім, хто планує виділити цю державу, як своє нове місце проживання.
Державні мови
Переїхати в країну з кращими умовами життя і великими можливостями для самореалізації мріють багато українців. Але більшість помилково починає процес підрахунку фінансів, забуваючи, що успіх всьому заходу обіцяє правильну підставу для міграції. Щоб отримати дозвіл проживати на іноземній території, необхідно довести місцевій владі, що ваше перебування насамперед, є економічно вигідним для держави.
Однією з умов, які доводиться виконати мігрантам, є знання мови. Дана вимога неодмінно звучить при прийомі на роботу, особливо коли йдеться про висококваліфікованих фахівців або тих, хто потрапляє в список затребуваних професій.
Головною особливістю канадської політики щодо мовного середовища та прийняття нових національних традицій є мультикультуризм, адже близько 96% місцевих жителів мають іммігрантські коріння. Тому до переселенців тут ставляться цілком лояльно.
Державна мова Канади представлений у двох варіантах – англійська і французька. Це означає, що на федеральному рівні обидві вони визнані рівноправними. Як наслідок, всі закони тут приймаються відразу двома мовами, як і всі державні послуги надаються на них обох. Такий білінгвізм в канадській державі – результат історичних відносин між англійцями та французами, які, як відомо, стали першими поселенцями на цій території. Цілком природно, що боротьба за пальму першості велася століттями, а домінантом у неї була мова, привезена з Британських островів.
На сьогодні в канадському середовищі існує таке поняття, як «домашня мова» – тобто та мова, на якій місцеві жителі розмовляють в будинку. Статистика стверджує, що близько 67% жителів користуються англійською, 21% – французькою, ще 12% говорять на обох.
Цікаве питання – чи існує канадська мова? Якщо врахувати, що першими народами, що населяли дану територію, були індіанські племена, нащадки яких і нині проживають у всіх регіонах країни та говорять 58 говірками, то можна сказати, що такої мови ні в побуті, ні на державному рівні не зафіксовано.
Мовна карта Канади
Вирушаючи в Країну кленового листа на ПМП, важливо розуміти, як розподілилися мови на її території. Така необхідність виникає насамперед перед студентами, які мають намір отримати тут освіту, адже одна частина ВНЗ надає знання виключно англійською, інша – тільки французькою мовою. При цьому основною вимогою для абітурієнтів є саме знання державної мови.
Враховуючи домінуючу роль англійської мови, можна з упевненістю сказати, що більша частина населення в більшості регіонів говорить англійською.
Справжнім французом себе можна відчути тільки у Квебеку, який протягом всієї історії вів невпинну боротьбу за визнання французької мови основною. Сьогодні це протистояння проявляється лише у відсутності англійської мови на вулицях того ж Монреаля (столиця провінції).
Крім того, франкомовні громади можна зустріти:
- у столичному регіоні – Оттаві;
- місті Вінніпезі та навколишніх землях;
- у деяких частинах східної та північної частини Онтаріо;
- на більшій частині території Атлантичної Канади: це Нова Шотландія, Нью-Брансвік, французьке узбережжя Ньюфаундленду, Острів Принца Едуарда.
Однак у Квебеку можна зустріти й англомовні громади. В основному вони зосередилися в західній частині передмістя Монреаля. При цьому англійська мова в Канаді місцями використовується в дуже цікавому варіанті – як суміш британської і американської вимови.
Атлантична Канада відрізняється ще й кількома особливостями англійської мови: різного роду діалектичні прислівники та сленгові кліше обумовлені тим, що в попередні століття риболовецькі громади вели досить відокремлений спосіб життя.
Примітно, що канадці, які вільно володіють англійською, не зобов’язані складати іспит з французької. Що стосується мігрантів, які мають намір, скажімо, переїхати сюди з метою вкладення інвестицій або ведення власного бізнесу, то їм необхідно враховувати мовну специфіку тієї провінції, де вони мають намір отримувати дозвіл на ПМП.
Окремої уваги заслуговує питання, ще на яких мовах говорять в Канаді? І тут можна виділити п’ять основних, які широко поширені в країні:
- китайський – 2,6% населення;
- пенджабі – 0,8%
- іспанська – 0,7%;
- італійська – 0,6%;
- український -0,5%.
Крім цього, тут можна почути арабську, німецьку, в’єтнамську, португальську, корейську, польську, грецьку і російську.
Особливості місцевого білінгвізму
Успіх у використанні двох офіційних мов в цій державі обумовлений федеративним державним устроєм. Кожна провінція має право встановлювати свою офіційну мову. Так, наприклад, у Квебеку це французька, Нью-Брансвік – англійська і французька, ще в чотирьох землях також використовуються дві мови з деякими обмеженнями французького, в інших офіційний – англійська.
Повсякденне життя місцевих жителів протікає під керівництвом муніципальної влади, які й вирішують, яка саме мова буде визнана основною з урахуванням особливостей конкретної території.
Незайвим буде знати, однак, що офіційні мови в Канаді хоч і вважаються рівноправними, у деяких питаннях абсолютною рівністю не володіють. Так, наприклад, громадяни, які володіють англійською мовою, не зобов’язані у багатьох регіонах вчити французьку. А ось франкофони, навпаки, вивчати англійську повинні.
Втім, у країні не спостерігається широка дискусія щодо нерівності або дискримінації, що, знову-таки, стало можливим тільки завдяки федеративної моделі.
Необхідно вчити в школі відразу дві мови
Як вже говорилося, на державному рівні закріплені й англійська, й французька. А от рішення про те, яка з них буде використовуватися в державному діловодстві, приймає керівництво кожної території індивідуально. На цій обставині побудована і шкільна програма.
Якщо ж говорити про міграцію, то тут необхідно знову-таки враховувати специфіку регіону і міграційну програму, на підставі якої кандидат має намір переїхати в Канаду. Цікаво те, що місцеві муніципалітети отримали повноваження і в праві вибору мігрантів, а також розробки вимог до них. Так, скажімо, обов’язкова умова переїзду у Квебек – знання французької мови. В інших регіонах достатньо тільки англійської.
Що стосується двомовності мігранта, то воно стане бонусом при влаштуванні на роботу. Цілком логічно, що кандидат, який володіє обома державними мовами, буде більш затребуваний і зможе розраховувати на більш високу заробітну плату, ніж той, хто вивчив лише одну.
Словом, перш ніж починати тривалий процес переїзду на канадську територію, уважно вивчіть мовні особливості регіону, в якому плануєте легалізацію та облаштування.
