Мінімально зайнятими (Minijobber) вважаються в Німеччині у 2024 році ті, хто заробляють менше 450€ на місяць. Відповідно, вид зайнятості неофіційно називається Minijob – від англійського “Job” – робота, а офіційно – Geringfügige Beschäftigung. Для такого виду трудових відносин діють окремі закони та правила оподаткування.
Minijob і межа 450€ на місяць
Головна відмінність від звичайної роботи – зайнятість на мініджоб не примушує працівника платити внески в соціальні страховки: медичну, від безпорадності і від безробіття. Пенсійні внески за замовчуванням платити треба, але з запитом до фонду від цього теж можна відмовитися. При цьому, роботодавці свою частину внесків за соціальним страховками з зарплати платити зобов’язані.
Виходить, що працівник отримує зарплату нетто рівну або близьку до брутто, і водночас застрахований від нещасних випадків, має медичну страховку, заробляє собі німецьку пенсію загалом, соціально захищений від життєвих неприємностей.
Щоб отримати статус мінімально зайнятого, необхідно одержувати не більше 450€ на місяць. Якщо сумарно за місяць виходить не більше 450€ брутто, то статус мініджоббера зберігається навіть у випадку декількох робіт паралельно.
Якщо мова про довгостроковій контракт мінімум на рік, то вважається не щомісячний дохід, а річний. Тоді, щоб потрапити під правила мінімальної зайнятості, з усіх робіт дозволено отримувати не більше 5400€ в рік, тобто, всі ті ж 450€, але в середньому. Якщо в одному місяці відбулося перевищення ліміту, то можна в іншому місяці відпрацювати менше і це порушенням не буде.
Це важливо враховувати при отриманні “бонусів” – різдвяних виплат або відпускних. Слухняно отримуючи 450€ на місяць, можна “вилетіти” з-під закону про Minijob, якщо бос розщедриться і заплатить премію в кінці року в 100€. Тоді доведеться сплачувати всі належні обов’язкові соціальні внески, що призведе до істотного зниження нетто зарплати.
Працюють повний робочий день на звичайній роботі, сплачують належні відрахування в страховки. Вони мають право паралельно вести одну мінімальну зайнятість. Тільки одна додаткова робота потрапляє під пільги Minijob в такому випадку, інші будуть просто ще одним заробітком з усіма обов’язковими внесками.
Кількість робочих годин не повинна перевищувати норми мінімальної оплати праці. У Німеччині щороку призначають мінімальну заробітну плату в годину. На 2017 – 8,84€ за годину роботи. Таким чином, за законом Minijobber не може працювати понад 50 годин на місяць, інакше вийде, що він і його роботодавець – порушники і їх оштрафують. Так що працівникам на мінімальній зайнятості доводиться дуже уважно розбирати свій зарплатний листок, щоб зберігати пільговий статус.
Податки та Minijob
Ще одна пільга для Minijobber – відсутність податкових відрахувань з зарплати. В принципі, будь-які доходи в Німеччині підлягають оподаткуванню. Але в залежності від податкового класу та інших обставин, що частина зарплати не включається в податкову базу, тобто, з неї не стягується прибутковий податок.
Зазвичай так і є, якщо доходи занадто малі, щоб обкладатися податком. Але не у всіх ситуаціях. Скажімо, чоловік і дружина мають класи 3 і 5 відповідно. Чоловік таким чином має 17640€ вільних від податків, а дружина – 0€, оскільки вона “передала” чоловікові свою частину доходів, вільних від оподаткування. Якби дружина працювала звичайним контрактом, то її зарплата обкладалася прибутковим податком з першого заробленого євро, тобто, повністю. А ось Minijob дозволяє заробити ще 5400€ в рік без податків.
Але для того, щоб скористатися цією пільгою, необхідно домовитися з роботодавцем. Річ у тому, що звільнення можна отримати тільки в тому випадку, якщо роботодавець платить 2% податку на зарплату свого працівника. Оскільки це сущі копійки, зазвичай все так і роблять, але все ж краще обговорити цей момент окремо. Там є ще інші фактори, що впливають на вибір виду оподаткування.
Настоювати не вийде, тут вибір цілком на стороні роботодавця. Якщо обраний варіант Minijob з оплатою податку через 2% від роботодавця, то навіть у податкову декларацію вносити такий дохід не потрібно. У зворотному випадку, доведеться додавати дохід від мінімальної зайнятості звітність для податкової, і тоді все вже залежить від загальної зарплати в сім’ї.
Витрати роботодавця
Крім двопроцентного податку на зарплату, роботодавець для Minijob-контракту несе додаткові витрати, бо від обов’язкових внесків звільняється тільки працівник. Розміри внесків залежать від декількох факторів:
- є наймач приватним підприємцем або особою,
- відмовився працівник від внесків у пенсійний фонд чи ні,
- чи повинен працівник платити внески з мінімальної зайнятості в медичну касу (це треба з’ясовувати безпосередньо в страховій компанії найнятого, там багато деталей).
В цілому, роботодавцю виходить вигідніше мати кілька Minijobber, ніж платити таку ж суму одному найманому працівнику, який виконує ті ж самі завдання.
Пенсія та Minijob
Уважно треба бути з пенсійними внесками. Тут кожен житель у Німеччині сам за себе, хто скільки платив в пенсійний фонд, стільки і буде отримувати на старості. Так що відмовляючись від пенсійних накопичень, слід добре оцінювати перспективи своїх доходів у похилому віці. Роботодавець сплачує свою частину в пенсійний фонд працівника в будь-якому випадку, але зарплата маленька і фактично забезпечити себе пенсією вище допомоги по безробіттю, покладаючись тільки на внески наймача, нереально.
Розмір внеску до пенсійного фонду для мінімально зайнятих залежить від того, чи є їх роботодавець фірмою або приватним особою. Працюючи у приватників, пенсійні накопичення повинні складати 13,7% від місячної зарплати. Якщо ж роботодавець – фірма, лише 3,7%.
Відмовитися платити внески до пенсійного фонду можна в будь-який час, як при підписанні договору на роботу, так і вже під час виконання своїх трудових обов’язків. Але треба добре обміркувати цей крок.
Для чого існує Minijob у Німеччині
Ні для кого не секрет, що і німецькі роботодавці грішать “чорним” найманням працівників. За даними кельнського Інституту німецької економіки від серпня 2016, більше трьох мільйонів німецьких трудящих працюють нелегально. Вісім з десяти німецьких прибиральниць, домробітниць або садівників отримують незареєстровані доходи.
Мініджоб покликаний змусити вийти з тіні нелегально зайнятих. Мотивація пропонується така:
- це законно
- працівникові вигідно працювати офіційно, за рахунок наявності, наприклад, повноцінної страховки від нещасного випадку на роботі
- роботодавець списує витрати на зарплату працівникам зі своїх доходів, що теж у багатьох випадках вигідніше.
Все це добре, але тільки в одному випадку: якщо людина не сидить на допомогу і працює “по-чорному”. Тоді йому має сенс переходити на Minijob, щоб не ризикувати бути оштрафованим за нелегальну зайнятість. Але більшість працюють нелегально в Німеччині паралельно отримують допомогу Hartz-4 і тільки прикидаються безробітними. Так, час від часу їх виводять на чисту воду, штрафують, позбавляють соціальної підтримки, але життя є життя і абсолютно всі регулювати законами в ній неможливо.
По критичних відгуків, найбільш вигідна модель Minijob у Німеччині для подружжя тих, хто працює на постійній основі за третім податкового класу. Саме в цьому випадку немає причин працювати “по-чорному” і є вигода від роботи за мінімальною зайнятості, оскільки це дозволяє додати бонусів до п’ятого податкового класу.
