Основний мінус такої форми ведення бізнесу в Німеччині у 2024 році, як приватний підприємець, є повна відповідальність перед кредиторами всім своїм майном. Та ж сама проблема є й у німецьких товариств. Цей недолік не має особливого значення, поки прибуток і оборот невеликі, а ризики несуттєві. Але чим більше розмір бізнесу, тим менш вигідно тримати його в рамках приватного підприємництва. По-перше, це не оптимальний варіант з точки зору податків. По-друге, маленька помилка у великому бізнесі може призвести до великих втрат, які приватному підприємцю доведеться нести одному.
Суспільства капіталу в Німеччині
Більш придатною формою для великого справи в Німеччині є один з видів Kapitalgesellschaft. Такий спосіб організації підприємства найбільш повно відповідає поняттю “фірма”. Тут вже обов’язково наявність директора, ведення подвійної бухгалтерії, наявність статутного капіталу, публікація фінансової звітності тощо.
Чим більше розмір фірми, тим більше звітності від неї вимагається. У Німеччині прийнято поділ на види Kapitalgesellschaft в залежності від розміру. Якщо хоча б два з трьох параметрів підходить, то фірма потрапляє в цю категорію:
Дрібні (kleinst):
- Баланс до 350000€
- Оборот до 700000€
- 10 робочих
Маленькі (klein):
- Баланс до 4840000€
- Оборот до 9680000€
- 50 робочих
Середні (mittelgroß)
- Баланс до 19250000€
- Оборот до 38500000€
- 250 робочих
Великі (groß)
- Все, що не потрапило в попередні категорії
Переведення з категорії в категорію проводиться тільки, якщо показники не зменшувалися 2 роки поспіль, щоб запобігти постійне переміщення і пов’язані з цим зміни у звітності.
Засновник товариства капіталу в Німеччині
Відкрити таку фірму може як один, так і декілька засновників. Kapitalgesellschaft володіє власним юридичною особою і може укладати контракти. Капітал фірми відокремлений від власності власників фірми. На відміну від приватного підприємництва, людина може володіти фірмою, але це не означає, що його власність є капіталом фірми.
А від товариства Kapitalgesellschaft відрізняється тим, що “голоси” всередині організації залежать не від кількості осіб всередині неї, а від кількість частин капіталу фірми, що значаться за ними. Володіє “контрольним пакетом капіталу може сам приймати рішення, незалежно від того, скільки осіб володіють рештою частинами.
Наслідком того, що власник фірми юридично відокремлений від фірми, як такої, є те, що підприємець може укладати контракти буквально сам з собою.
Наприклад, він може здати свою фірму в оренду свій автомобіль або нерухомість. Або влаштувати самого себе до себе на роботу і платити самому собі зарплату. В умілих руках податкового консультанта подібні інструменти можуть принести підприємцю чималу вигоду, причому, абсолютно легально.
Обов’язки товариств
Однак, чи все так райдужно, нікому б і в голову не прийшло вибирати таку форму бізнесу, як приватний підприємець; все б організовували тільки Kapitalgesellschaft. Є у цієї форми ведення справ Німеччини й істотні мінуси. По-перше, обов’язок офіційно публікувати фінансову звітність, причому, чим більше фірма, тим прозорішим і повніше повинні бути її показники. По-друге, операційні витрати на ведення бізнесу за формою приватного підприємця в рази менше, ніж у Kapitalgesellschaft. А процес відкриття, наприклад, GmbH коштує в середньому 700€, що в 10-20 разів дорожче, ніж реєстрація приватного підприємця.
Окремо потрібно поговорити й про відповідальність за борги фірми. Існує помилка, що власники Kapitalgesellschaft завжди відповідають перед кредиторами тільки капіталом фірми. Мовляв, якщо прогорів, то просто оголосив бізнес банкрутом — і все. Насправді це зовсім не так.
По-перше, кредитори теж не дурні. Якщо капітал фірми незначний, то ніякий банк серйозної підтримки такого бізнесу надавати не стане. Щоб взяти кредит на розвиток бізнесу, доведеться або знайти заможного поручителя, або, як і приватний підприємець, закласти своє майно.
Але навіть якщо кредити не брати, а “заробити” борги на фірму іншим способом, все одно, власнику фірми відповідати своїм капіталом швидше за все доведеться. Так, це не так явно, як у випадку приватного підприємця. Так, існують варіанти, коли власник виявиться жодним чином не винен в боргах, і тоді кредиторам доведеться “пробачити” погорільця. Але в більшості випадків за ризики фірми нести відповідальність своїм особистим майном власника все одно доведеться.
Інша справа — співзасновники. Коли фірмою володіє одна або кілька осіб, а інші учасники є інвесторами, то всі їх ризики обмежені їх капіталом всередині фірми.
Види товариств капіталу в Німеччині
1. Aktiengesellschaft (AG) – акціонерне товариство. Статутний фонд фірми конвертується в акції, які розподіляються між власниками. Мінімальний розмір початкового капіталу – 50000€. При певних умовах, які стосуються доходів фірми та її структури, AG може вийти на біржу, що дозволяє власникам компанії торгувати акціями на ринку. Перед усім підходить для великих чи швидко зростаючих фірм, коли шляхом розміщення акцій на ринку можна залучати необхідні інвестиції.
2. Kommanditgesellschaft auf Aktien (KGaA) – акціонерне товариство. Приватні підприємці можуть організувати його також, як описано в статті про Personengesellschaft, але при цьому випускаються акції підприємства, і воно також має юридична особа. Статутний фонд повинен становити мінімум 50000€. Але при цьому власники товариства (Kommandit) несуть відповідальність за борги не тільки капіталом фірми, але і своїм майном.
Основна відмінність від AG полягає в тому, що власники KGaA завжди є його керуючими. Інші акціонери не мають права голосу. Крім того, як і у звичайних товариствах, всі учасники-коммандіти мають рівні голоси, в незалежності від кількості акцій. Це дозволяє завжди зберігати контроль над компанією, незалежно від того, скільки акцій мають інші інвестори. Навіть якщо вийде так, що хтось на біржі скупить понад 50% акцій KGaA, це не принесе йому права керувати компанією.
Ідеально підходить для сімейного бізнесу, який не планується продавати ні за яких обставин. Це не найпоширеніша форма ведення бізнесу в Німеччині. Таких фірм не більше сотні. Але чомусь дуже улюблена власниками німецьких футбольних клубів.
3. Gesellschaft mit beschränkter Haftung (GmbH) – а ось ця форма серед Kapitalgesellschaft найпоширеніша. Товариство з обмеженою відповідальністю — це винахід німців, яке з’явилося на світ у 1892-му році. Статутний фонд повинен становити 25000€, з яких як мінімум половину треба внести одразу по відкриттю, а решту можна додавати в наступні роки. Також дозволяється заповнювати статутний фонд фірми правами володіння речами, нерухомістю, заставами та іншими матеріальними цінностями.
Реєстрація відбувається через районне відділення суду з участю нотаріуса з обов’язковим внесенням до комерційного реєстру. Тому процедура відкриття GmbH займає один день, а потім ще в середньому півтора місяця доводиться чекати підтвердження внесення під всі необхідні реєстри. Варто реєстрація від 450€ до 1000€, в залежності від конкретної адреси реєстрації фірми.
4. Unternehmergesellschaft (UG) – порівняно нова форма ведення бізнесу в Німеччині, яку також називають Mini-GmbH. Це хороший спосіб для приватного підприємця піти від відповідальності за борги фірми, оскільки статутний фонд даного підприємства може бути як завгодно малим, аж до 1€. З іншого боку, закон зобов’язує повідомляти про обмежену відповідальність фірми всім партнерам, а значить отримати кредити та довіру буде складніше. Поповнювати фонд матеріальними цінностями замість грошей заборонено. Необхідно щороку перераховувати в статутний фонд мінімум 25% від прибутку, поки не набереться 25000€, після чого, як правило, відбувається перереєстрація фірми в GmbH.
Суспільства капіталу та податки
Kapitalgesellschaft повинна платити такі податки:
- Umsatzsteuer – ПДВ
- Gewerbesteuer – податок на підприємницьку діяльність. Стягується з усього прибутку в розмірі, що встановлюється місцевою владою. Спочатку береться базова ставка в 3,5%, а потім вона множиться на коефіцієнт, який визначається місцем реєстрації фірми. Наприклад, у Мюнхені він складає 4,9. Це означає, що зі 100000€ прибутку фірма заплатить 17150€ Gewerbesteuer. А в передмісті Мюнхена мультиплікатор дорівнює 4.
- Körperschaftssteuer – податок на доходи юридичної особи. Розмір складає 15% від прибутку. Сплачується незалежно від того, чи відбулися виплати власникам. Більш того, справляється навіть з нереалізованих доходів, коли, наприклад, виставлений рахунок, але ще фактично не сплачений.
- Solidaritätszuschlag – внески солідарності на користь східних земель. Складає 5,5% від розміру сплаченого Körperschaftssteuer
- Kapitalertragsteuer – податок на прибуток від дивідендів для фізичних осіб. Якщо прибуток фірми виплачується власникам або акціонерам, то вона обкладається цим податком у розмірі 25%.
У податкову необхідно подавати таку звітність:
- Umsatzsteuererklärung – декларація ПДВ, щомісяця або щокварталу
- Gewerbesteuererklärung – декларація з податку на ведення підприємницької діяльності, щорічно
- Körperschaftssteuererklärung – податок на доходи юридичної особи, щорічно
- Власники фірми, само собою, повинні подавати окремо Einkommensteuererklärung – звичайну податкову декларацію.
