Меню Закрити

Індивідуальне підприємництво (ФОП) у Німеччині – що важливо знати початківцям

При реєстрації бізнесу в Німеччині необхідно вибрати правову форму. Найпростіша та очевидна у 2024 році — приватний або індивідуальний підприємець. Німці в побуті використовують слово Selbstständig. Одна людина самостійно управляє справами та виставляє рахунки клієнтам від власного юридичної особи.

Німецький індивідуальний підприємець

Німецьке законодавство для підприємців

Визначимося з термінологією. У Німеччині два основні закони, які регулюють діяльність підприємців:

  • Handelsgesetzbuch (HGB) — торговий кодекс;
  • Steuerrecht — податкове законодавство.

Обидва закони зобов’язують бізнесмена вести фінансову звітність. Але перший вимагає цього для інформаційних цілей, а другий — для оподаткування. Обидва закону стикаються один з одним, але оперують різними термінами. Наприклад, в HGB приватний підприємець іменується Kaufmann — комерсант. Steuerrecht оперує поняттям Einzelunternehmer. Не всі підприємці — комерсанти, але всі комерсанти — підприємці.

У статті я орієнтуюся більше на податкове законодавство. Термінологія з HGB рідко використовується в повсякденній мові. Планують займатися торгівлею в Німеччині, враховуйте, що HGB накладає додаткові вимоги до ведення бізнесу. Розібратися допоможе IHK — торгово-промислова палата.

Статус приватного підприємця

Приватний підприємець (Einzelunternehmer) – це найпоширеніша в Німеччині форма ведення бізнесу для приватників-одинаків. Таким же чином реєструються підприємці зразок мене, які займаються своєю справою паралельно основній роботі.

Розрізняють два типи приватних підприємців – Selbstständig і Gewerbetreibende. Перше ще також називають Freiberufler – вільні працівники. До якого типу якою підприємець ставиться в кожному конкретному випадку вирішує податкова служба. Але, як правило, вільні працівники — це висококваліфіковані підприємці, які мають вищу освіту і працюють за його напрямом. Наприклад, лікарі, архітектори, адвокати тощо.

Програмісти можуть отримати статус вільного працівника тільки в тому випадку, якщо вони… не пишуть програми для клієнтів, а, наприклад, навчають програмування.

Автор блогу також є Gewerbetreibende, тому що він заробляє гроші через розміщення реклами. Від того, є чи підприємець Freiberufler чи ні, буде залежати дуже багато, як у процесі ведення бізнесу, так і у сплаті податків. Так що порадитися з цього приводу з німецьким податковим консультантом просто необхідно.

Процес реєстрації ФОП у Німеччині

Приватний підприємець у Німеччині може порадіти максимально спрощеній системі ведення бізнесу. Відкриття справи займає кілька хвилин. Потрібно заповнити дуже просту форму в Gewerbeamt в одну сторінку формату А4 та отримати Gewerbe-Anmeldung – свідоцтво про реєстрацію бізнесу. Це важлива папір, яку доведеться пред’являти бізнес-партнерам, оптовикам і тому подібне. Всі питання, що виникли по заповненню анкети, можна обговорити на місці з чиновником. Збір за реєстрацію складає близько 10€.

Потім протягом місяця поштою прийде кілька анкет з різних організацій, які треба буде заповнити. Найбільша — з податкової. Там буде 8 сторінок, але доведеться заповнити максимум 3 чи 4. Потрібно вказати анкетні дані, пояснити рід занять, дати контактну інформацію та номер розрахункового рахунку, на який буде закріплений за фірмою в окремому реєстрі. Бажано завести готельний Girokonto і вести справи фірми тільки через нього.

Хоча проводити платежі через інші рахунки, так само як і розраховуватися готівкою, а також не забороняється. Там же треба буде вказати планований дохід на перший і другий рік діяльності — це важливо для прийняття рішення щодо сплати тих чи інших податків, про які розказано нижче. Це найскладніша і громіздка анкета, яку, втім, можна заповнити спільно з податковим консультантом або просто досвідченим товаришем.

Далі треба буде розібратися з медичним страхуванням та пенсійним фондом. І в першому і в другому випадку треба буде вказати планований рівень доходу, від якого буде залежати величина внесків. Я не буду детально зупинятися на відносини зі страховками, тому що ця велика тема, яка взагалі-то не особливо залежить від форми ведення бізнесу.

Ще одна організація, яка обов’язково побажає познайомитися і дізнатися про величину планованих доходів — це Industrie – und Handelskammer або скорочено IHK. Погана новина полягає в тому, що вони також захочуть мати з підприємця внески. Хороша новина — в перші 2 роки, а також при річного прибутку до 5200€ їх стягувати не будуть. Але звітувати перед ними доведеться щорічно, форму для заповнення вони будуть надсилати самі.

Звітність перед податковою при обороті менше півмільйона євро і доходи менше 60000€ в місяць являє собою буквально один листок, на якому зазначаються статті витрат і доходів та підводиться баланс. Називається така форма Einnahmenüberschussrechnung (скорочено EÜR). При доходи менше 22000€ в перший рік і менше 50000€ надалі можна оголосити себе “маленьким підприємством” (Kleinunternehmen) і не включати в рахунок ПДВ (Umsatzsteuer).

Реєструвати бізнес в різних промислових реєстрах (Handelsregister) обов’язково тільки комерсантам. Такі умови значно зменшує вартість операційних видатків не ведення своєї справи для підприємців-початківців. Потрібно менше консультацій з фахівцями по податках, з бухгалтерами, з Finanzamt і так далі.

При високих доходах необхідно вести повну подвійну бухгалтерію: витрати, доходи, баланс і все таке. Зрозуміло, що за допомогою в цьому питанні необхідно звертатися до фахівця.

Приватний підприємець у Німеччині несе повну відповідальність своїм майном перед кредиторами. Тобто, можна брати кредити на фірму, як юридична особа, але, в разі чого, приватну власність пустять на покриття боргів.

Зазвичай підприємцям в якості назви фірми потрібно обов’язково використовувати своє ім’я. Винятки можливі лише тоді, коли мова йде про магазин, кафе або ресторані, де назва може грати важливу складову маркетингової стратегії. Юридична адреса може бути як фактичним місцем проживання бізнесмена, так і знятим в оренду приміщенням.

Податки приватного підприємця

Фізична особа підприємець у Німеччині повинна платити такі податки:

  • Einkommensteuer – прибутковий податок, як і всі.
  • Umsatzsteuer – податок на додану вартість. При лімітах 17500€ в перший рік і 50 000€ можна не платити. Але відмова від ПДВ не завжди вигідний, потрібно консультуватися з фахівцем по податках. Деякі послуги, наприклад, медичні, не обкладаються цим податком. Також не включають ПДВ в ціну експортних товарів.
  • Gewerbesteuer в тому разі, якщо підприємець не є вільним працівником. Але прибуток до 24500€ в рік цим податком не обкладається.

Разом виходить, що якщо вести приватну підприємницьку діяльність з невеликим прибутком, то з неї буде стягуватися тільки звичайний прибутковий податок. Але зате з’явиться маса можливостей цілком легально віднімати від бази оподаткування витрати на ведення бізнесу.

Щорічно треба звітувати перед податковою наступними документами:

  • Einkommensteuererklärung – декларація прибуткового податку
  • Umsatzsteuererklärung – декларація з ПДВ (також для тих, хто не платить, просто докласти порожню підписану форму)
  • Gewebesteuererklärungen – декларація на податок з ведення підприємницької діяльності (Тільки для Gewerbetreibende)

Ті, хто повинен або сам вирішив платити ПДВ, повинні щомісяця або щокварталу заповнювати Umsatzsteuervoranmeldung – баланс з цього податку.

Якщо німецький приватний підприємець вирішить закрити бізнес, це також робиться в кілька хвилин. Треба піти в Gewerbeamt, заявити про своє бажання і заповнити форму. На руки видають Gewerbe-Abmeldung, копії якого треба буде розіслати у всі перераховані вище організації.

Підприємець у Німеччині зобов’язаний зберігати всі рахунки, довідки, звітність та інші папери протягом 10 років з моменту їх отримання. У будь-який час може нагрянути перевірка з боку податкової служби й тоді потрібно буде довести кожну сходинку в балансі фірми.

Індивідуальний підприємець у Німеччині: Відео

Також по темі: