Кожен, хто цікавився процесом подачі документів на отримання національної візи у 2024 році, напевно стикався з термінами “нотаріальний” або “нотаріально завірений переклад”.
Що таке завірений переклад
Згідно з вимогами посольства ФРН у Києві, документи, які входять в обов’язковий пакет, необхідний для розгляду заявки на видачу національної візи типу D, перекладаються на німецьку мову. Щоб перекладені папери придбали юридичну силу рівну оригіналами, переклади засвідчуються. Робить засвідчення наділений законом відповідними повноваженнями людина, яка офіційно упевнилась в наявності оригіналу і в коректності підсумків роботи.
Оскільки в країнах колишнього СРСР немає поняття “присяжний перекладач”, завірення перекладів виконує нотаріус. Нотаріус зазвичай не має можливості гарантувати правильність і коректність іноземного тексту, оскільки найчастіше працівники нотаріальних контор мовами на необхідному рівні не володіють. Завіряється лише справжність підпису дипломованого перекладача або штампа бюро. Підтвердження справжності підпису перекладача і робить переклад “завіреним”.
Коректність тексту гарантується кваліфікацією працівника, дипломом, а також офіційним статусом бюро перекладів. А нотаріус завіряє, що роботу дійсно виконував той, чий підпис або печатка поставлені на перекладі, і що він зроблений з оригіналу.
Коли потрібно завірений переклад
Якщо офіційні документи, перекладені з іноземних мов, пред’являються в державні органи, потрібно завірення. Мігранти з цією необхідністю зіткнуться ще на Батьківщині: документи в посольство приймаються засвідченому вигляді. Також після прибуття на нове місце проживання або роботи доведеться пред’являти німецькі переклади, наприклад у міграційній службі – Ausländeramt.
Нижче список часто завіряються перекладів документів:
- атестати про середню освіту
- дипломи про середню спеціальну і вищу освіту з додатками
- залікові книжки
- свідоцтва, видані органами РАЦС
- довідки з банків про стан рахунку
- трудові книжки
- звітність про доходи фізичних осіб
- довідки про реєстрацію юридичних осіб.
Також часто нотаріальному посвідченню підлягають угоди, які укладаються між двома сторонами, підготовлені на різних мовах.
Особливості виконання нотаріального перекладу
При оформленні нотаріального перекладу зверніть увагу на особливості запевнення деяких паперів:
- зі списку вище папери завіряються однією печаткою нотаріуса, за винятком атестатів і дипломів, які потребують двох штампах, оскільки кірка і додаток вважаються окремими документами;
- якщо один з документів апостильований, апостиль завіряти не треба;
- нотаріус має право відмовитися від засвідчення текстів, стан яких суперечить вимогам. Сюди відносяться внесення виправлень, перекреслені фрагменти, приписки;
- іноді трапляються ситуації, коли один документ потрібно перекласти одночасно на кілька мов. Тоді кожен примірник завіряється окремо.
- офіційне бюро пропонує послуги по завіренню, хоча теоретично здобувач візи може зробити все самостійно, просто звернувшись у відповідне нотаріальне агентство.
Інститут присяжних перекладачів у Німеччині
Присяжні перекладачі Німеччини – дипломовані фахівці, які принесли присягу в окружному суді або вищому земельному суді і мають право самостійно завіряти перекладені ними ж документи. Тонкощі законодавства розрізняються залежно від федеральної землі. Загальне – присяжні перекладачі, підтвердивши професійну придатність і кваліфікацію при судах, державних установах і нотаріальних конторах, виконують суверенні, конфіденційні дії.
Згідно § 189 Пункту 4 Закону про судову систему, присяжні перекладачі зобов’язані зберігати в таємниці інформацію, яку перекладали, незалежно, виконаний переклад письмово або усно.
Якщо офіційний документ потрібно перекласти для надання в державне відомство в Німеччині, папір треба перекласти і запевнити у присяжного перекладача. Документи, як правило, називаються завіреними – beglaubigte Übersetzungen. В деяких землях також називають підтвердженими – bestätigte Übersetzung. Таким чином, фахівець підтверджує правильність і повноту виконаної роботи. При цьому він вказує час і місце виконання перекладу.
В деяких землях присяжні перекладачі ставлять штамп у документах. Якщо законодавством землі потрібно, щоб присяжний перекладач ставив печатку на документах, на штампі йому як мінімум потрібно вказати ім’я, адресу та мови, з якими працює.
