- У чому ж обмеження? Чим відрізняється перелік країн ЄС від держав, що входять у Шенгенську зону? Які зміни очікуються і як це відобразиться на українців? Розглянемо ці та інші питання більш докладно.
Що значить Шенгенська зона
Це міждержавне утворення, на цей час включає 26 країн-членів, де прикордонний контроль винесено на зовнішні кордони, а які-небудь перевірки всередині шенгену відсутні. Тобто достатньо перетнути зовнішні межі Шенгенської зони (далі ШЗ), щоб вільно рухатися всередині неї, як в межах єдиної держави.
Країни ШЗ ведуть узгоджену політику стосовно прибувших іноземців, адаптують національне законодавство (в плані видачі віз) із загальними правилами норми, координують інші опрацювання норм і правил для створення уніфікованого митного законодавства.
Історія
Свою назву ШЗ отримала на честь маленького населеного пункту Шенген, поруч з яким в 1985 році була підписана декларація про відмову від митних бар’єрів між державами-підписантами, до яких також приєдналися — Нідерланди та Бельгія.
Після тривалих узгоджень і уніфікації законодавств, ШЗ реально запрацювала тільки в 1995, додавши до п’яти засновників ще двох — Португалію з Іспанією.
З 1999 року Шенгенська угода перестала діяти, як відокремлений кодекс і увійшла в загальноєвропейське законодавство як один з розділів. З цього моменту нові держави, вступаючи в Союз, автоматично брали обов’язки по входженню і в ШЗ.
При цьому для деяких претендентів перехідний етап затягнувся, і далеко не всі учасники ЄС вже стали повноважними учасниками ШЗ. Вірно і зворотне – у складі ШЗ не всі є повноправними членами ЄС.
Список країн, які входять в Шенгенську зону
Отже, скільки всього держав-учасників? 26 країн:
- Естонія;
- Швеція;
- Швейцарія*;
- Чехія;
- Франція;
- Фінляндія;
- Словенія;
- Словаччина;
- Португалія;
- Польща;
- Норвегія*;
- Нідерланди;
- Мальта;
- Люксембург;
- Ліхтенштейн*;
- Литва;
- Латвія;
- Італія;
- Іспанія;
- Ісландія*;
- Данія;
- Греція;
- Німеччина;
- Угорщина;
- Бельгія;
- Австрія.
Зірочкою (*) позначені країни, які вступили в ШЗ, але вони не входять в ЄС.
Україна не входить в Шенгенську зону.
Очікування для інших країн
Ряд країн ще не допущені в ШЗ.
Підстави різні, але в цілому це відбувається із-за незгоди інших членів включити дані держави в спільний митний простір.
В якихось випадках посилаються на недосконалість внутрішнього законодавства.
В інших — на недостатню боротьбу з корупцією чи інші причини. В результаті на порозі ШЗ поки застигли:
- Болгарія;
- Кіпр;
- Румунія;
- Хорватія.
Виключені території
Деякі країни ШЗ вивели з-під дії законодавства Шенгену свої території. Це пов’язано з різними обставинами: відособленість, віддаленість, безпека і т. д.
Країна | Регіон обмеження норм ШЗ | Примітка |
---|---|---|
Данія |
|
Якщо віза (в т. ч. і Шенгенська) видана самої Данією, то в’їзд можливий. |
Іспанія |
|
Офіційно території входять в ШЗ, але існує митний/паспортний контроль при перетині кордонів з ними. |
Нідерланди |
|
|
Норвегія | Шпіцберген | Обмеження не поширюються на острів Ян-Майєн |
Франція | Всі заморські території |
Країни Євросоюзу, що не входять в ШЗ? Є дві країни Євросоюзу, які ведуть самостійну візову (митну) політику. Це Великобританія та Ірландія.
Чи відноситься Кіпр до ШЗ
Республіка Кіпр увійшла в ЄС у 2004 році, але повноправним членом ШЗ поки не є. Проблема в неврегульованому статусі Північного Кіпру – держави, не визнано ніким, крім Туреччини та Абхазії. Офіційно Кіпр вважає ці території своїми, а з 1974 року фактично не керує ними.
Через це вступ до ШЗ постійно відкладається. Дія законодавства ЄС (про це прямо зазначено у вступних документах) поширюється на ту частину острова, яка ефективно контролюється владою Кіпру.
Разом з тим, потрапити на Кіпр по Шенгенській візі можна. Держава сама не видає цей тип дозволів, але пустить на свою територію іноземців, якщо:
- раніше вже було здійснено в’їзд по цій візі в будь-яку іншу державу ШЗ;
- термін перебування на Кіпрі не перевищує терміну дії візи.
Головна зручність Шенгенської зони – відсутність перешкод для переміщення всередині. Це дуже зручно і для громадян країн-учасників, і для іноземних мандрівників. Слід лише детально розібратися куди і як дозволено в’їжджати, щоб не зіпсувати собі відпустку неприємностями з відповідними органами.