Що буде, якщо нелегально працювати в Польщі

Нелегальна робота в Польщі у 2024 році вважається злочином. Винуватцями є й іноземець, який працевлаштований подібним чином, і його роботодавець. Величезні, часом непосильні штрафи, депортацію і заборону на в’їзд – все це може очікувати правопорушника. Але найнеприємніше, що бувають випадки, коли іноземець упевнений у законності своєї роботи, але при перевірці виявляються порушення. Про всі нюанси незаконної праці в РП та можливі наслідки – у цьому матеріалі.

Робота по-чорному, «робота без договору»

Для початку пару слів про прийнятої термінології. Якщо фраза «робота по-чорному» (zatrudnianie na czarno) зрозуміла більшості вихідців з країн СНД, то усталене словосполучення «робота без договору» (praca bez umowy) не варто сприймати буквально.

Під «роботою без договору» часто розуміють більш широке явище – усі випадки, коли працевлаштування є незаконним. Причому якийсь договір може і бути присутнім, але не дотримуватися інші заходи, а в результаті поляки все одно скажуть, що відбувається praca bez umowy.

Все це сказано виключно з метою розуміння польських джерел, якщо буде рішення до них вдатися – зустрівши, наприклад, фразу «штраф за роботу без договору», слід розуміти, що мова може йти про незаконному працевлаштуванні взагалі. Буквально пару слів про офіційну статистику за кількістю подібних порушень. За даними на 2017 рік, а більш пізньої інформації не публікувалося, кожен двадцятий іноземець працював у Польщі нелегально, тобто таких було близько 5% від усіх працевлаштованих.

Нескладно припустити, що криза, що стала наслідком пандемії коронавірусу, тільки збільшив це число. До того ж очевидно, що в статистику потрапляють лише виявлені випадки. Експерти неофіційно оцінюють число нелегально працевлаштованих в 10% в оптимістичному варіанті і до 25% — 30% в песимістичному.

Чому деякі воліють нелегальний заробіток? Тут все просто. Неофіційна робота в Польщі передбачає невиплату податків і соціальних зборів. Це може бути економічно вигідно як роботодавцю, так і самому іноземцю. Однак куди більшою проблемою є випадки порушення закону з незнання, помилково. Насамперед на виключення подібних неприємностей і спрямована ця стаття.

Яка робота вважається нелегальною

У Польщі існує закон «O promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy», що діє з 2004 року (зі змінами). В п. 22а ч. 2 ст. 2 закону вказані випадки, коли робота іноземця буде вважатися незаконною:

• Коли у такого іноземця ні діючої візи або іншого законного підстави для перебування в РП (наприклад, карти побиту).
• Підстава для знаходження в РП не передбачає працевлаштування. У першу чергу мова про туристичні візи.
• Відсутній документ, що дозволяє роботу в Польщі (освядченя, зезволеня, засвядченя – якщо іноземець не звільнений від необхідності їх мати).
• Іноземець працює на іншій посаді або інших умовах, ніж зазначено в дозвільної документації. Існують законодавчі винятки, наприклад, коли інша робота може бути покладено на строк не більше 30 днів, або спеціальні тимчасові заходи, що вводяться в антикризових цілях
• Не була оформлена умова про праце або один з договорів цивільно-правової форми.

Здавалося б, все гранично просто – є закон, є перелічені підстави, потрібно лише не порушувати цих правил, і робота буде законною. Але, на жаль, все не так просто.

1. Не всі поняття трактуються однозначно. Наприклад, неможливість роботи по туристичній візі. А якщо є освядчение? А якщо це не шенгенська віза, а введений натомість їй безвізовий режим? Адже в цих випадках українцям можна працювати з безвизу. Так, боротьба з «туристським побытом» ведеться, але це позначається тільки на фактах отримання ВНЖ в Польщі. Відповідно, у законі суперечності.
2. Майже кожен пункт дуже узагальнено, а в житті (і в інших нормативно-правових актах РП) бувають ситуації більш конкретні та/або випливають зазначених.
3. Нарешті, все, що надано у зазначеній статті «Закону про ринок праці» — це порушення з боку іноземця, а бувають і проблеми на стороні роботодавця, непов’язані безпосередньо з перерахованими.

Відповідно, перелічені підстави для визнання роботи іноземця нелегальної, недостатні, і потрібно розглянути конкретні випадки.

Дії або бездіяльність роботодавця, які можуть зробити роботу іноземця незаконною

У будь-якого роботодавця існують обов’язки перед державою та іноземцем при працевлаштуванні. З них і випливають можливі проблеми (крім зазначених вище), переводять роботу в категорію нелегальної.

• Працівник не був своєчасно зареєстрований в ZUS (або KRUS у випадках договорів про допомогу при зборі врожаю).
• За працівника роботодавцем не сплачувалися податки.
• Іноземець переведений на іншу посаду або умови праці, про що не був сповіщений ужонд праци.Дуже важливо розуміти, що з-за коронавіруса були введені деякі послаблення для роботодавців, пов’язані саме з оповіщенням управлінь праці про зміну умов. Даний пункт повинен застосовуватися з урахуванням дії або скасування цих заходів.
• Працівник був переданий іншого роботодавця без оформлення відповідної документації.
• Роботодавець змінив реєстраційні дані і/або власника, але не повідомив про це управління.

Це лише основні з причин. На роботодавця лежать і інші обов’язки, але вони не впливають на законність працевлаштування іноземця, або є вкрай неоднозначними у правозастосовчій практиці.

До останнього відноситься необхідність оповіщення ужонда про початок роботи або, навпаки, про відсутність іноземця протягом 7 днів з освядченям. За законом за відсутність такого оповіщення покладено чималенький штраф, але на практиці майже в 90% випадків, пов’язаних з іноземцями, які в’їжджають з третіх країн, виконати ці вимоги неможливо. Відповідно, норма рідко використовується.

Що загрожує роботодавцю

Санкції, які накладаються на роботодавця, повинні бути цікаві і працівникам-іноземцям, оскільки можуть стати додатковим інструментів впливу на агентство по працевлаштуванню / фірму для легалізації трудових відносин.

Серед основних штрафів:

• Від 1 000 до 30 000 злотих за сам факт незаконного працевлаштування.
• Від 3 000 до 30 000 злотих за:
• спонукання іноземця працювати нелегально, в т. ч. примусом та/або користуючись службовою залежністю;
• спонукання іншої особи незаконно працевлаштувати іноземця;
• вимога з іноземця матеріальної вигоди за факт легалізації його праці – оформлення зезволеня або освядченя.
• Не менше 3 000 злотих – за доручення іноземця, не передбачуваної документом про працевлаштування (вилучення позначені вище).
• Від 200 до 2 000 злотих – при неналежному виконанні своїх обов’язків агентствами праци перед працівником.
• Від 200 до 2 000 злотих – за відсутність договору з іноземцем.

Є і більш специфічні випадки, а деякі можуть об’єднувати кілька підстав. Накладати санкції може як Трудова інспекція, так і поліція (у певних випадках), а також суд.

Окремо зверну увагу на виділений пункт – штраф за матеріальну вигоду з іноземця за працевлаштування (оформлення відповідних документів). Це положення прямо зазначено у ч. 4 ст. 120 Ustawa o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy. Відповідно, вимога заплатити що-небудь за відкриття освядченя, зезволеня або іншого документа, пов’язаного з роботою, є незаконним. Хоч і поширене.

Тип договору

Це також дуже суттєвий момент, оскільки законодавство чітко визначає умови, коли між роботодавцем і працівником зобов’язана полягати тільки умова про праце, а цивільноправовий /adj договори не допустимі.

Роботодавець, який порушив це правило, може бути оштрафований на суму до 30 000 злотих.

Супутні проблеми

Від незаконних дій роботодавця може постраждати не тільки той працівник, щодо якого порушувався закон, але і зовсім невинні. Законодавство дозволяє управлінням праці (судам, інспекціям) анулювати документи, що дозволяють працювати:

• Всім іншим працівникам-іноземцям цього підприємства, якщо роботодавець в результаті порушення буде змушений припиняти діяльність.
• Відмовити у видачі зезволеня / освядченя за запитами, зробленим від роботодавця-порушника, але ще не оформленою у вигляді зезволень / освядчень.

В результаті витратити час можуть іноземці, нічого не підозрюючи про проблеми роботодавця. Щоб уникнути цього, необхідно провести перевірку фірми перед працевлаштуванням в неї.

Що буде іноземцю, якщо нелегально працювати

Покарання роботодавця не виключає санкцій проти працівника. Деколи це є дуже болючим явище, оскільки може привести не тільки до фінансових втрат значного масштабу, але й до неможливості в’їхати в усі країни Шенгенської угоди протягом тривалого терміну.

Основні види покарання для працівника-іноземця за неофіційне працевлаштування в Польщі:

• Штраф від 20 до 5 000 злотих.
• Вимога покинути країну (депортація).
• Заборона на в’їзд у всі країни Шенгенської зони на термін від 1 до 3 років.

На жаль, найбільш часто застосовуються всі три покарання одночасно, навіть якщо безпосередньої вини іноземця в виявлене порушення немає. Надалі можна добитися справедливості, апелюючи таким рішенням з-за кордону, звертаючись до суду, але зробити це виходить нешвидко і недешево.

Якщо все ж ситуація розвинулася за негативним сценарієм і депортації з забороною не уникнути, можу порадити тільки спосіб «дрібної помсти» — додаткового покарання недбайливого роботодавця.

Річ у тому, що відповідно до art. 337 Закону про іноземців, заплатити за депортацію працівника-нелегала повинен роботодавець. Так ось, при депортації можна знайти спосіб заявити про відсутність коштів на виїзд на батьківщину. Тоді вас не тільки доставлять до межі за рахунок Польщі, але пізніше ці витрати стягнуть з роботодавця.

Що робити, щоб не опинитися серед нелегалів

Тим, хто добровільно вибирає шлях нелегального працевлаштування, ці поради навряд чи знадобляться. Вони наперед знають, що порушують закон, а можливі санкції вказані вище.

Мова піде про тих заробітчан, хто може опинитися в складній ситуації через незнання. Хто може вважати, що працює офіційно, але через незнання законів або злого умислу роботодавця виявився нелегалом. Їм варто виконати наступні кроки, грунтуючись на інформації наведеної вище:

1. Якщо в’їзд у Польщу і працевлаштування ще не відбулися, варто перевірити свого потенційного роботодавця.
2. Перевірити законність перебування. Діє наявна віза (безвіз), карта побиту, відповідає підстав, що дозволяє працювати.
3. Оформлений документ, що дозволяє працевлаштування – зезволеня, освядченя.
4. Відповідає роботодавець освядченю / зезволеню фактичному. Ті умови позначені в документі, які виконуються на самому справі.
5. Підписаний договір?
6. Припустимо у ваших умовах договір підписаного типу, або закон вимагає лише умову про праце?
7. Перевірте, чи сплачує роботодавець за вас внески до ZUS.

Ці кроки не дадуть 100% гарантії законності працевлаштування, але якщо виконати їх всі, можливість проблем, пов’язаних з нелегальною роботою, буде значно знижена.